За нормами в питній воді вміст нітратів має становити не більше 50 мг на дм. куб, а у Ямпільському районі зафіксовані випадки, коли цей показник сягав 300 мг на дм.куб. Про це повідомила завідувач Ямпільського районного лабораторного відділення Шосткинського міськрайонного відділу ДУ „Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України” Ганна Камчатна.

Звичайно, це перевищення не таке значне, як в сусідніх районах, де цей показник доходив до 800 мг на дм.куб, але все рівно, значне. Особливо небезпечно, що воно спостерігається в колодязях, водою яких користувалися діти до 3-х років. Зокрема, у селах Степне, Орлівка, Микитівка, Чуйківка та Воздвиженське. Сільголовам були доведені вищевказані дані – вони повинні провести очищення колодязів, дезінфекцію та привести їх у належний санітарний стан, а після проведених заходів повторно дослідити питну воду.

– Закликаю всіх батьків, діти яких п’ють воду з колодязів різного типу (у тому числі й індивідуальних), проводити лабораторне дослідження якості питної води, – зазначила Ганна Петрівна. – Дослідження питної води можна провести в Ямпільському районному відділі Шосткинського міськрайонного відділу ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України». Проведення досліджень води громадських колодязів вимагайте від селищних та сільських голів, які повинні проводити їх згідно законодавства.

Довідково: З 40-х років ХХ століття почали з’являтися повідомлення про водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей, виникнення якої є наслідком прямого токсичного впливу підвищеної кількості нітратів у питній воді. На території Сумської області в 2014 році було зареєстровано два таких випадки: один із них у с. Хоружівка Недригайлівського району і один – у Буринському районі, де питну воду використовували з індивідуальних шахтних колодязів з підвищеним вмістом нітратів у 2-3,5 рази від нормативу. А вперше такі випадки були зареєстровані в області у 2002 році в Л.-Долинському районі, з яких один закінчився летально. Тривала метгемоглобінемія призводить до хронічного кисневого голодування, а все це веде до затримки фізичного і психомоторного розвитку.

До групи ризику захворювання входять діти першого року життя, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів люди похилого віку; хворі на анемію, з захворюваннями дихальної та серцево – судинної систем. Метгемоглобінемія в наш час зустрічається в основному в сільській місцевості у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Все пояснюється досить просто – у багатьох селах джерелом питної води (яка і використовується для приготування суміші для харчування дитини) можуть бути колодязі. У поверхневі підземні води легко проникають ряд розчинних речовин з поверхні, в тому числі і нітрати – вони масово використовуються в якості добрива на полях і городах. Також дуже часто поруч з джерелом питної води знаходяться господарські будівлі для тварин, туалети на вигріб, місця складування гною. Через це колодязна вода не відповідає санітарним нормам за вмістом нітратів.

Профілактикою метгемоглобінемії є недопущення використання колодязної води в харчуванні дітей віком до трьох років. Якщо ж іншого джерела води немає, необхідно упевнитися в її відповідності гігієнічним нормам – провести лабораторне дослідження води. Якщо ж там підвищена кількість нітратів, воду для малюка доведеться закуповувати спеціально. Непрямою профілактикою є природне вигодовування дитини – навіть якщо сама мати вживає воду з нітратами, в грудне молоко в небезпечних кількостях вони не проникнуть.

Поділитися в соціальних мережах