Чоловік рибалив на Павлівському озері, коли помітив у кущах дивну купку. Він підійшов поближче та зрозумів, що це молодий лебідь замерзає на покритій льодом водоймі. Сергій закутав птаха в бушлат та приніс додому. Виявилося, що в нього перебите крило, бідний ледь дихав. Чоловік намостив у сараї сіна, нагодував і так з часом виходив пернатого, пише nedelya.info.

Зараз Гриша (таке ім’я дали лебедю) – справжній господар. Ходить-походжає двором, проривається і на город. Улітку навіть з’їв усю капусту. Але Сергій про це розповідає з посмішкою, каже, не ображається. До птаха звик, навіть розмовляє з ним, називає другом.

Навесні думав випустити Гришу на озеро, але побоявся. Прочитав, що лебеді живуть у зграях, дуже охороняють свою територію, тому кволого чужого птаха могли б не прийняти. Крило, хоч загоїлося, але літати він не зможе. Сергій знайшов приватний притулок у Києві, куди погодилися прийняти птаха, але якось не був упевнений, що Гриші там буде краще, ніж у Глухові. Тож і вирішив остаточно: нехай живе лебідь у нього.

– Годую пшеницею, кукурудзою. Улітку косив траву, зараз даю капусту. Щодень міняю воду, підігріваю, щоб не замерзала. Гриша мене любить, тільки бачить – біжить та «гагагає». Він не агресивний, на людей не кидається, – ділиться Сергій.

У гості до птаха інколи навідуються сусідські діти, приносять йому якісь гостинці, наприклад, шматочок хліба, та роздивляються нового жителя.

До речі, Гриша не єдиний у Глухові, кого виходжують люди. Так, з місяць назад до мінізоопарку заводчика декоративних птахів Миколи Халявка, про якого ми уже писали раніше, додався ще й поранений лебідь. Його принесли мешканці Сваркового. Шия у птаха була прокушена, крім того, аналізи показали сальмонельоз. Тож Микола за власні кошти під супроводом ветеринара лікує його.

– Лебідь – дика тварина, тому його важко перевести на домашнє харчування. Досвідчені птаховоди порекомендували утримувати в одному вольєрі з індокачками, щоб останні навчили його їсти корми. Так і зробив. Тож мій лебідь уже харчується як свійська птаха. Однак, усе ж купую йому на базарі дрібну рибку, – ділиться М. Халявко.

Поділитися в соціальних мережах