У Тростянці «віддячили» спортсмену за перемогу – звільнили з роботи

Несподіване завершення мав чемпіонський виступ відомого на Сумщині стаєра Сергія Проневича на XII Одеському марафоні – замість привітань із перемогою на нього чекало… звільнення з роботи. Як прокоментував сам спортсмен, причиною стало те, що він фінішував з прапором не тієї громади, пише ntgazeta.com.ua.

Cитуація банально проста – Сергій проживає в рідному для себе селі Боромля, а працює тренером у ДЮСШ – за 15 кілометрів, у місті Тростянець. Обидва населені пункти є центрами територіальних громад у Сумській області, між якими є очевидною конкуренція в демонстрації успіхів, навіть до яких вони не мають ніякого відношення. Особливо ласий до публічного піару мер Тростянця Юрій Бова.

Сергій Проневич – діючий легкоатлет. Спеціалізується у бігові на довгі дистанції. У свої 28 років має багато титулів і перемог. Найбільшим у минулому році успіхом вважає встановлення національного рекорду по подоланню марафонської дистанції в повній екіпіровці військового солдата – це було у м. Біла Церква у жовтні 2020 р. Спортсмену тоді навіть видали сертифікат про внесення його рекорду до Національного реєстру рекордів України. І на тому марафоні Сергій був з прапором Тростянецької громади.

Цього ж разу, коли він готувався до Одеського марафону, Тростянецька ОТГ йому нічим не допомогла – ні в екіпіровці, ні в фінансуванні витрат на участь. А ось рідна Боромля не відмовила. І тому на всіх світлинах з цих змагань він вже був з прапором села Боромля.

“Друзі, два дні тому я вкотре змагався з кращими бігунами країни на Одеському марафоні. Висловлюю щиру подяку людям, які мене підтримали в моєму прагненні бігати та захищати честь своєї Батьківщини. Допомагали мені приватні підприємці Ігор Марченко та Сергій Федорко, голова Боромлянської громади Василь Романіка та керівник Боромлянського ТДВ «Маяк» Василь Мельник. Я сподіваюся, що підкорю ще не одну спортивну вершину і що передам свій досвід моїм учням, які займаються бігом”, – написав спортсмен на своїй сторінці в Фейсбук.

Та коли наступного вже робочого дня він прийшов на роботу в Тростянецьку ДЮСШ, де тренує три групи юних легкоатлетів, замість привітань його чекала пропозиція звільнитися… за власним бажанням. Колеги розповіли, що це був негласний ультиматум із мерії. Один із тренерів сказав: «Звідти» тобі просили передати, що коли ти виступаєш за Боромлю, то нехай там тобі й зарплату платять». А директора ДЮСШ попередили – не «прибереш» Проневича, підеш разом з ним.

Тростянецька громада сьогодні в шоці – соцмережі переповнені гнівом. Сергій Омелічкін, с. Боромля: «Кілька днів тому Сергей піднімав прапор Боромлі в Одесі на марафоні. Сьогодні його звільнили з посади тренера легкої атлетики в місті Тростянець – звільнила спортсмена з роботи за те, що не з тим прапором фінішував»; Світлана Литвиненко: «Та хіба в прапорі річ. Ми всі українці. То навіщо робити війну за якоїсь дрібнички»; Олексій Іванов: «Жах … Люди, це повне беззаконня, за що людину звільняти з роботи? Про який прапорі може бути мова ….. Нема слів …»; Галина Агузарова: «Якщо це правда, то не до сміху! Не хотілося б вірити, що на посаду голови Тростянецької ОТГ вибрали хвору на голову людину»; Виктория Бондарь: «А що каже з цього приводу Президент Федерації легкої атлетики Сумської області і за сумісництвом голова Тростянецької об’єднаної територіальної громади Бова Ю.А.???»…

У ДЮСШ від коментарів із приводу тиску на відомого бігуна відмовляються. Міський голова Юрій Бова відреагував у соцмережі, коли його попросили прокоментувати причину звільнення тренера і спортсмена якраз після його перемоги на Одеському марафоні. Мер Тростянця написав: «Знаючи, що раніше писав в ФБ Проневич, я нічому не дивуюсь. Напишіть краще за його результати, як тренера, якому кілька років платять зарплату».

Ось так, все сходиться – не те писав в ФБ, не того прославляв.

Сергій Проневич уже отримав на руки трудову книжку з відповідним записом. Заяву на звільнення написав сам, каже – не хотів підводити керівника ДЮСШ, якому рік до пенсії. А також розумів, що не написав би сам заяву, через тиждень-два звільнили б по іншій статті – привід знайшли б. І тоді він би втратив можливість отримувати соціальну допомогу по безробіттю.

Тепер тренер Сергій Проневич шукає роботу. А біля трьох десятків юних легкоатлетів, які тренувалися у нього, – не знають, хто далі з ними займатиметься. Певно, у ДЮСШ підберуть людину на вільну посаду. Тільки тепер уже таку, яка знатиме не тільки роботу, а й що «лайкати» у ФБ та якому «богу молитися».