Сумська інфекціоністка розповіла про Гарячку Західного Нілу, випадок якої офіційно підтвердили на Сумщині

Як ми раніше повідомляли, на Сумщині вперше виявили зараження гарячкою Західного Нілу. Про особливості цього рідкісного у наших краях захворювання, його причини та профілактику розповіла відома сумська інфекціоністка Ірина Троцька на своїй сторінці у Фейсбуці:

“Ласкаво просимо або стороннім вхід заборонено…
Ця заморська чарівниця, яка нахабно залетіла до нас із далеких країн, як я здогадуюсь, давненько окублилася в наших помірних широтах. Хоча практично вперше заговорили про неї на Сумщині лише цього тижня, коли стало відомо про достовірно підтверджений випадок екзотичної хвороби у мешканця Ромнів. Отже, маю честь представити вам, друзі, Гарячку Західного Нілу. Так-так. Не Сейму, не Псла чи там Ворскли-Стрілки-Сумки якихось, а саме далекого-далекого Західного або Білого Нілу.
Пишу, мабуть, більше для тих, хто закінчує (а, може, й починає) свій день із думкою «Шефе, все пропало!» Втiм, з іншого боку, не хотілося б особливої ​​легковажності у підході до цієї теми, щоб не виплеснути з ванночки разом з водою і дитину! Тому ось вам трошки реальності у стрічку від інфекціоніста з додаванням виправданого оптимізму.
Отже, Гарячка Західного Нілу (ГЗН). Але спочатку трохи лірики з історією. Бо кажуть, що саме ГЗН стала причиною смерті Олександра Македонського. Втiм, як знати? Адже гарячок відомо безліч. І поєднує їх той факт, що практично всі вони вірусної природи. Ну й, звичайно, їх чудові екзотичні назви. Тільки вслухайтеся: Гарячка кьясанурського лісу, Гарячка скелястих гір, Гарячка Гуанаріто, Гарячка Ріфт Валлі. Або ось ця: Чикунгунья, абсолютно чарівна назва, правда? Як бачимо, любителям будь-яких філологічних вивертів тут великий простір для діяльності.
Коли ви очнулися, продовжимо. Адже ще є серіал як би особистих гарячок: Венесуельська, Бразильська, Аргентинська, Болівійська. Тобто зараз ніби навіть незручно будь-якій країні, особливо в Південній Америці, не мати своєї власної лихоманки.
На щастя, практично всі вони, як то кажуть, де народилися, там і згодилися. Місцевих їх випадків у нас не спостерігається, хіба що можуть бути завезені. А ось із ГЗН інша історія. Це захворювання з низки причин, основною з яких є глобальне потепління, вже давно реєструється в Європі, в тому числі і в Україні. Мені довелося вперше зіткнутися з ГЗН років 15 тому, коли то була для нас абсолютна екзотика. Ні, ну ми, звiсно, знали, що є така хвороба, є такий збудник, викладали іноземним студентам. А ось 2010-й поставив все на свої місця. Тоді в нас вперше з’явилася можливість разом з ЦКПХ (в тi часи ОблСЕС) провести дослідження крові на антитіла до ГЗН. Ми запросили на обстеження тих пацiєнтiв (приблизно 100 осiб), котрi лікувалися в інфекційних стаціонарах Сумщини в останні роки з приводу гарячки та/або запальних захворювань нервової системи, і вже були виписані з одужанням. Так ось, десь у 10 % було виявлено сліди перенесеної в минулому ГЗН. Повторю, що на момент обстеження всі ці люди були здорові. І це перша хороша новина, яка, сподiваюсь, заспокоїть вас, друзі.
Як я вже казала, викликається ГЗН вірусами, причому найпродажнішими та найпідступнiшими — тими, що містять РНК. І вірус цей надзвичайний витівник, аматор – мандрівник. А в якості транспортного засобу він спочатку віддає перевагу пернатим: воронам, сойкам, навіть голубям (ось же недарма французи називають їх лiтаючими щурами). Принаймні 100 видів птахів можуть передавати вірус ГЗН. A передають вони його комарам, які заражаються, коли кусають інфікованого птаха. Далі через укуси комара вірус вражає людей, коней та деяких інших ссавців. Втім, якщо бути чесною, ось дарма ми ображаємо комарів — бо людина хворіє внаслідок укусу комарихи, оскільки комар до вампіризму жодного стосунку не має. Хоча у жінок є чудова відмазка: в ім’я майбутніх поколінь!)) У дуже рідких випадках збудник може поширюватися і без втручання комах: через кров, трансплантований орган або через плаценту до плоду. Проте при звичайному, побутовому контакті спілкування з хворою людиною, втім, як і з конем, абсолютно безпечне.
ГЗН зазвичай реєструється в помірних широтах в середині-кінці літа та на початку осені, у період найбільшої активності комарів. Хоча в затоплених або вологих підвалах будинків їх гидкий писк чути будь-якої пори року, в тому числі і взимку. Більшість людей, інфікованих вірусом Західного Нілу, не мають симптомів. Вони навіть не знають, що заразилися. ГЗН виникає приблизно у 1 із 5. I це друга гарна новина. Якщо ж хвороба манiфiстує, то у більшості випадків вона перебiгає як грипоподібне захворювання. Але люди похилого віку і особи зі слабкою імунною системою більш схильні до серйозного захворювання, тоді вірус може викликати небезпечні для життя стани, такі як
енцефаліт та менінгіт.
А що летальність? Розумієте, зазвичай, як я казала, ГЗН протікає доброякісно і навіть безсимптомно. Це коли ми говоримо про спорадичні або поодинокі, не регулярні випадки. Але якщо трапляється спалах, епідемія, тоді «мамо, не горюй!» Так, під час знаменитої Нью-Йоркської епідемії 1999 року, чудово описаною проф. Ольгою Голубовською,
від ураження нервової системи загинуло десь 200 хворих.
У чому тут хитрість, поки що не зовсім ясно. Але давайте згадаємо, що вірус ГЗН мстить РНК, тобто за своєю природою він повинен бути продажним через мінливість. Звісно, ​​це не вірус грипу, ВІЛ, КОВІДу чи гепатиту С, але якісь зміни можливі. І, мабуть, саме під час епідемії він стає особливо агресивним.
Як діагностується ГЗН?
При підозрі на ураження нервової системи може бути зроблено люмбальну (спинномозкову) пункцію для перевірки спинномозкової рідини на наявність ознак інфекції. Але основа діагностики – аналіз крові на антитіла до вірусу Західного Нілу. На жаль, тест систем поки що на рівні областей немає. Тому при необхідності матеріал від хворого може бути направлений до Києва, у референс-лабораторію.
ГЗН не потребує якогось фантастичного лікування. Давайте будемо відвертими — наразi доведених способів її терапії немає. Якщо у людини розвивається важка форма захворювання, енцефаліт чи менінгіт, лікування включає інтенсивну терапію.
Як можна запобігти ГЗН?
Нині вакцин для профілактики цього захворювання в людини немає. Тому основою залишається запобігання укусам комарів. Для цього намагайтеся в теплу пору року не виходити на вулицю на світанку і ввечері, коли комари особливо активні, використовуйте зареєстровані репеленти та фумігатори, одягайтеся так, щоб відкриті ділянки шкіри були захищені.
Так що використовуйте ці методи та будьте здорові! Тим більше зараз нам і без комарів непросто. Тож донатимо ЗСУ, віримо у перемогу, підтримуємо один одного і бережемо. Та хай не вкусить вас комар!
P. S. За інформацією ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ» протягом 2024 року в Україні зареєстровано бiльше 50 випадків захворювання на гарячку Західного Нілу, в т.ч. 41 випадок зареєстровано у серпні 2024 року. Випадки зареєстровані у Київській, Полтавській, Черкаській, Сумськiй областях та місті Києві”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ