«Сумська районна рада представляє спільні інтереси усіх громад Сумського району», – Геннадій Дем’яненко
Голова Сумської районної ради, який працює на цій посаді вже майже півтора року, Заслужений юрист України Геннадій ДЕМ’ЯНЕНКО розповів як живе район у складних умовах війни, як проходить взаємодія районної ради та громад, та про найболючіші проблеми сьогодення.
– Геннадію Олександровичу, майже півтора року минуло з часу обрання Вас головою Сумської районної ради. Чи можна вже підвести підсумки за цей період роботи?
– Знаєте, я взагалі не прихильник оцієї совкової традиції – п’ятирічки, виконані чи перевиконані плани, п’ятирічка за три роки, звітуємо достроково тощо. У нас війна, і кожного дня потрібно просто працювати – займатися питаннями евакуації, побудови фортифікацій та укріплень, гуманітарною допомогою. І так з ранку до ночі.
– Раніше у взаємовідносинах районної влади та сільських, селищних рад була чітка структура підпорядкування. Як воно зараз, після реформи децентралізації?
– Радянська система підпорядкування уже в минулому після реформи децентралізації. Зараз всі працюємо на рівних і задля спільної справи – районна рада, районна адміністрація, міські, селищні, сільські ради. У нас гарна комунікація, повна взаємодія. Районна рада – це представник спільних інтересів усіх громад Сумського району. Наразі Сумський район – це майже 500 тисяч населення, половина Сумської області. Ми допомагаємо громадам, вони допомагають нам. Головне, щоб був результат і мешканці району це бачили. Ще раз наголошу, районна рада – це представник інтересів всіх громад Сумського району, у межах наших повноважень. Починаючи, наприклад, від призначення присяжних у суди і закінчуючи видобутком корисних копалин.
– Які зараз найболючіші проблеми у Сумському районі?
– Найболючіша проблема – війна. А значить – обстріли, евакуація населення, заміновані території, а саме найстрашніше – загибель людей. Зараз ще додалися проблеми відключення світла, часто відсутність зв’язку, інтернету, води. Дякую усім тим, хто у короткі строки все це лагодить, часто ризикуючи життям. Звичайно, найбільше страждає наше прикордоння – там кожен день обстріли, руйнування.
– Яка зараз ситуація у Степанівській громаді, яка вже кілька років живе без бюджету?
– По Степанівці все, що могли, ми зробили. Наразі єдиний вихід з цієї ситуації – це введення військової адміністрації у громаді. Є відповідне подання начальника обласної військової адміністрації Володимира АРТЮХА на Офіс Президента України, і зараз воно розглядається. Хто винен у цій ситуації? Скажімо так, це комплексна проблема. Селищний голова не знайшов спільної мови з депутатами, депутатський корпус не знайшов спільної мови з селищним головою. Як кажуть, не хочу нікого ображати, зійшлося двоє на гірській дорозі, і ніхто не хоче поступитися. Чим це закінчилося, всі розуміють. Громада має під сто мільйонів гривень вільного залишку, ми їх могли б направити і на ЗСУ, і на підтримку громади, а третій рік все без змін. Якби навіть покласти ці кошти на депозит у банк, то лише на процентах можна було б заробити мільйони. Перевибори голови і депутатів селищної ради у військовий час провести неможливо, але коли вони відбудуться, то я впевнений, жителі громади своїми голосами дадуть оцінку всім учасникам цієї історії. Наразі п’ять з двадцяти одного депутата служать у ЗСУ, але для кворуму депутати є, для прийняття рішень депутати є, проте вони не знаходять спільної мови. Відповідно, рішення не приймаються, бюджет не прийнятий ні на минулий, ні на цей рік. Наразі це єдина така громада в Україні.
– У Сумській райраді теж депутати від різних партій?
– У нас більшість, 14 депутатів – від партії «Слуга народу», по 10 депутатів від «Європейської Солідарності» та «Батьківщини», 5 депутатів представляють «Силу і честь», чотири – «За майбутнє». Ще була раніше фракція ОПЗЖ, але вона припинила своє існування. Їх було 12 чоловік, наразі лишилося 6, з різних причин вони склали повноваження. Із 54 депутатів ми по факту маємо 48, з яких дев’ять служать у лавах ЗСУ. Для прийняття рішень у нас немає партійних розбіжностей, абсолютно всі рішення приймаються, всі розуміють, що йде війна і тому не до міжпартійних дискусій. Рішення приймаються фактично одноголосно.
– Свого часу Ви були засновником футбольного клубу «LS Group» у рідній Верхній Сироватці, який через пару років став чемпіоном області, а потім трансформувався у ФК «Суми». Яка з ним ситуація?
– Футбольний клуб «Суми» на паузі. Він отримав пролонгацію збереження професіонального статусу. Всі розуміють, що у нас зараз, м’яко кажучи, не зовсім добрі умови для футбольного життя. Клуб є, але його комунальну форму припинили, оскільки немає сенсу витрачати гроші, формально тримати директора та бухгалтера – це десь 300-400 тисяч на рік. Прийде час – будемо грати.
– Не проводиться, на жаль, і чемпіонат Сумського району.
– У нас у районі із шістнадцяти громад – вісім у зоні бойових дій, в тому числі і місто Суми. Так що мандрувати по Сумському району вкрай небезпечно. Відносно спокійна громада – це Лебедин, дякуємо Богу, їх не обстрілюють, бо вони на певній відстані від кордону, більш-менш безпечні дві Сироватки, Степанівка. Практично всі інші громади – Ворожба, Білопілля, Хотінь, Юнаківка, Краснопілля, Миропілля мають безкінечні обстріли. Так що і тут спорт поки що на паузі.
– Можете відзначити когось із керівників громад, у цей непростий час, чи може, хтось заслуговує на критику?
– Я б нікого не виділяв, і нікого не критикував. Вони всі молодці, всі працюють на спільну нашу Перемогу, так само, як і мешканці їхніх громад. Декілька разів на тиждень у нас проходять спільні наради – або вони до нас приїздять, або ми до них їздимо, або це онлайн наради. Всім надзвичайно складно. У прикордонних громад ситуація, всі розуміємо, найскладніша, вони під обстрілами, постійна небезпека, звідти виїхало багато людей. А ті, що не прикордонні, вони працюють на оборону, на тил, на військових, відробляють, так би мовити, за прикордоння. До речі, хотів би відзначити момент, що люди, які виїздять, а це в основному Білопілля, Краснопілля, Миропілля, Хотінь, Юнаківка, Ворожба, не хочуть залишати область та навіть район. Головним чином переїхали до Сум, Лебедина, інших більш безпечних громад з надією на те, що через деякий час вони повернуться додому.
– Діяльність райради активно висвітлюється у соціальних мережах. Це данина часу?
– У нас є певні представницькі функції. Розуміємо, що голові Хотінської чи Юнаківської громад зараз не до нагород чи соцмереж, вони займаються трохи іншими речами. Ми перебираємо ці питання на себе. Розуміємо, що потрібно вшановувати загиблих героїв, відзначати наших військових та цивільних громадян, які працюють на Перемогу, платять податки. При цьому у нашому прикордонні ця важка праця, не дуже відрізняється від служби військових.
– Як відбувається взаємодія з обласною та районною адміністрацією?
– Ми регулярно спілкуємося і з начальником обласної військової адміністрації, і з його заступниками, керівниками департаментів обласної адміністрації, знаходимо повну підтримку і взаєморозуміння. Так само і з керівництвом району. Є погодження Кабміну на призначення Михайла МЕЛЬНИКА начальником Сумської районної військової адміністрації, очікуємо Указ Президента. Він і зараз керує районом у статусі виконуючого обов’язки, робота йде, і абсолютно ніяких проблем в комунікації немає. Так само як і з селищними, сільськими міськими радами – повна комунікація і розуміння.
Інтерв’ю кореспонденту інформаційного агентства «Панорама» Анатолію ПОЛЯЧЕНКУ, номер газети 29 (1326) від 17.07.2024 року.