Дві доби дронів, пожежі та втеча людей: масований удар по Розсошах Великописарівської громади

Зона суцільного знищення на прикордонні Сумщини продовжує розширюватися. Ворог дедалі частіше б’є вже не лише по самій Великій Писарівці, а й по селах далі вглиб громади — Ямному, Вільному, Пожні, Спірному. Тепер знову під масовану атаку знову потрапило ще одне село — Розсоші, пише місцеве видання “Ворскла” у Фейсбуці.

Тут протягом двох діб — з 28 по 30 квітня — російські дрони на одній з вулиць методично знищували все, що бачили – транспорт, а потім і житлові будинки. Люди рятувалися, як могли — хто пішки, хто велосипедами, часто без речей.

За словами місцевих жителів, усе почалося ввечері 28 квітня. Дрони заходили хвилями й не давали людям навіть вийти з хат.
«Ми вже не спали — сиділи всю ніч. Дрони літали приблизно кожні 40 хвилин. Прилітає — і одразу вибух. Ми боялися навіть вийти, сиділи в коридорі й тільки переписувалися між собою, чи всі живі», — розповідає мешканка села.
Під ранок ситуація різко загострилася. Почали горіти автомобілі, які стояли біля дворів або просто на вулиці.

«Десь із пів на шосту почали палити машини. Люди прокидалися — і вже бачили, як усе горить. У багатьох транспорту просто не стало. Хто без машини — той уже не знав, як вибиратися», — каже жінка.

Згодом удари стали ще більш прицільними. Дрони почали бити по будинках, причому неодноразово по одних і тих самих.

«По одній хаті били разів 15. Люди тільки починали гасити — знову приліт. Вони бачили, що хтось рятує — і добивали», — говорить вона.
Сусіди намагалися триматися разом. Люди збігалися до тих, у кого ще була ціла хата, сиділи гуртом і чекали, коли стане тихіше. Але обстріли не припинялися ні вдень, ні вночі.

«Дрони літали цілий день — з ночі й до вечора. Це був суцільний жах», — додає жінка.
У якийсь момент стало зрозуміло, що залишатися більше не можна. Люди почали тікати.

«Ми вирішили виїжджати. Хто як міг — навіть велосипедами. Ховалися по дорозі, бо дрони знову літали й били вже по хатах», — розповідає вона.
Тих, хто не зміг виїхати самостійно, евакуйовували Білі янголи, які вивезли людей із-під обстрілів.

Кульмінацією стали події 30 квітня. Саме тоді російські дрони почали масово підпалювати будинки.
«Вранці мені подзвонили й сказали: “Ваша хата горить”. Ми вже були не вдома — втекли раніше. А одразу кілька хат по вулиці загорілися майже одночасно», — каже жінка.

За її словами, згоріло щонайменше кілька будинків, ще більше — пошкоджено. Частина господарств зайнялася ще вночі.
Люди виїхали, залишивши все — від речей до тварин.

«У нас залишилися і собака, і птиця. У людей так само. Собаки голодні, закриті у вольєрах. Нікому навіть доглянути, тому поїду туди», — говорить вона.

Попри небезпеку, окремі місцеві все ж намагаються повертатися хоча б на короткий час, щоб нагодувати тварин або подивитися, що залишилося від дому.

Найболючіше, каже жінка, — те, що люди до останнього не вірили, що доведеться тікати.

«Ми до останнього не хотіли їхати. Думали, що обійдеться. Це ж своє, рідне… А тепер ми без хати. Це просто жах. Але живі й це головне».