Сумський лікар-інфекціоніст: коронавірус буде циркулювати щонайменше до кінця року
Станом на обід 19 квітня загальна кількість хворих на коронавірус становить понад 2,3 млн осіб. При цьому одні країни – Німеччина, Італія й Іспанія – демонструють спад кількості заражень, а в інших – зазвичай, у країнах, які розвиваються – хвороба продовжує прогресувати. До того ж нові випадки постійно виявляють у Китаї. В Україні станом на ранок 19 квітня COVID-19 заразилися 5 449 осіб, померла 141 особа і 347 одужали.
Про те, чим COVID-19 відрізняється від грипу, чому його не можна лікувати самостійно і використовувати імуномодулятори, які проблеми переживають зараз медики і чому варто залишатися удома попри Великдень та святкові вихідні, “Апострофу” розповіла лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, асистент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету ОКСАНА ЧЕМИЧ.
– Чи правда, що COVID-19 схожий на грип?
– Ці захворювання часто порівнювали і порівнюють досі. Звісно схожість у симптоматиці та ускладненнях присутня. Грип ми вже давно вміємо лікувати, кожен рік ведемо пацієнтів різного ступеня тяжкості. Лише цього року від грипу, ускладненого пневмонією, у нашій лікарні померли 4 пацієнти. Але ми маємо пам’ятати і доносити населенню, що є ефективна профілактика грипу – це вакцинація. Ми маємо вакцинувати населення, всіх у кого немає протипоказів.
І особливо потребують профілактики люди з групи ризику – до них ми відносимо осіб із хронічними захворюваннями, а саме: цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ожирінням тощо. Якщо людина все ж таки захворіла, то існує чіткий протокол ефективного лікування, у який включені противірусні препарати – озельтамівір, балоксавір, занамівір. Якщо пацієнту з грипом призначили лікування вчасно – на першу-другу добу, то ми не отримаємо ускладнень у цьому клінічному випадку. Якщо ж ускладнення вже мають місце, то негайно розпочате лікування противірусними препаратами разом з антибактеріальними і патогенетичною терапією у більшості випадків дає свій ефект – пацієнт видужає.
Щодо COVID-19 – схожість симптомів з грипом не дає клініцистам чітко віддеференціювати це захворювання.
Як й інші ГРВІ, COVID-19 має легкий, середній і тяжкий ступені. При легкому – є відчуття дертя у горлі, чхання чи незначний кашель. Хвороба може перебігати без температури або з незначним її підвищенням. У деяких – відсутні клінічні прояви.
За легкого перебігу пацієнти зазвичай не звертаються до лікаря, не вважаючи себе хворими, але можуть бути джерелом інфекції. Така людина несе більшу епідеміологічну небезпеку, бо вона не сидітиме вдома, в окремій кімнаті, продовжуватиме працювати. У цьому й полягає задача карантину – максимально обмежити контакти.
Якщо коронавірусна інфекція має середній чи тяжкій ступінь, у людини температура досягає 38-39 градусов, яка не знижується, або знижується на короткий період часу при використанні жарознижувальних препаратів. Також є дертя у горлі і сухий кашель, який має нападоподібний характер, біль у м’язах та головний біль, пацієнт перестає розрізняти запахи та смаки.
Коли починається ураження легень, у людини з’являється ядуха, біль у грудній клітці і відчуття нестачі повітря, дихання інтенсивне, часте, виснажливе. З такими ознаками люди, зазвичай, звертаються до сімейних лікарів. Відбувається огляд сімейним лікарем, частіше онлайн, і вирішується подальша тактика. Якщо під час моніторингу сімейний лікар підозрює ускладнення (діагностика проводиться за чіткими критеріями, які у протоколі позначені “червоними прапорцями”), тоді приймається рішення з приводу госпіталізації до лікувального закладу. Організовані спеціальні медичні бригади, які доставляють пацієнта до опорного спеціалізованого медичного закладу.
– Чому коронавірус вважають таким небезпечним?
– Група коронавірусних хвороб зустрічається людям не вперше. Ще з 2002 року ми знали про SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром, – “Апостроф”) та з 2015 про MERS (близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром, відомий також як “верблюдячий грип”, – “Апостроф”), але тоді до країн Європи ці захворювання не дійшли.
SARS-CoV-2 або він же Covid-19 є новим різновидом вірусу, що зараз підняв на вуха весь світ, спричинивши пандемію. Його особливість у тому, що його безпосередньою мішенню є легені. Цей вірус спричиняє запалення, а потім ланцюжок іде таким чином, що власна імунна система людини, намагаючись знищити вірус, починає вражати легені, працюючи проти запалених клітин. Виробляється велика кількість медіаторів запалення і це сприяє тотальному ураженню легень. Медичною мовою це називається цитокіновий шторм.
Запалення прогресує дуже швидко. Наприклад, у перший день госпіталізації можуть бути уражені лише нижні долі легень, а наступного дня – повністю дві легені. Це інтерстиційна пневмонія, зміни при якій лікар не може почути з використанням фонендоскопу, тому таким пацієнтам потрібно робити КТ органів грудної клітки, або рентгенологічне обстеження.
– Як ви лікуєте пацієнтів?
– Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Й. Красовицького, на базі якого знаходиться наша кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією СумДУ, визначений як один із опорних закладів для пацієнтів з COVID-19 у Сумах. Коли в Україні були виявлені перші випадки захворювання, наша кафедра на чолі з професором Миколою Чимичем, одна з перших склала локальний протокол лікування для таких пацієнтів. Ми опиралися на досвід Китаю – протокол із Уханя. Випускники нашої кафедри – лікарі Ірану, Ізраїлю, Палестини, Грузії – країн, де COVID-19 був зареєстрований раніше, ніж у нас, надсилали нам протоколи лікування клінічних випадків, перелік застосованих препаратів. Через тиждень після нашого локального протоколу вийшов протокол лікування, затверджений на державному рівні. Також кафедра інфекційних хвороб СумДУ з перших днів проводить вебінари для систематизації роботи сімейних лікарів і лікарів-інфекціоністів згідно цих протоколів. На вебінарах ми обмінюємося досвідом не тільки на рівні Сумської області, але і залучаємо до спілкування спеціалістів з інших областей.
– Які препарати і процедури ви використовуєте?
– Специфічної профілактики – вакцини – поки не розроблено. Специфічного лікування – противірусного препарату, який подолав би COVID-19, також немає. Ми використовуємо препарати, які у світі показали позитивний ефект, сприяли тому, щоб зупинити розмноження (реплікацію) вірусу. Це гідроксихлорохін, хлорохін, делагіл. При тяжких випадках додаємо фавіпіравір (відомий також як T-705 або Авіган, – “Апостроф”). Інша група препаратів – лопінавір/ретинавір, які відомі під назвами Алувіа або Калетра і використовуються для хворих з ВІЛ, допомагають зменшити вірусне навантаження також при COVID-19. Можна використовувати у комбінації озельтамівір.
Для того, щоб зменшити кількість запальних медіаторів імунної системи, використовується препарат Актемра, діюча речовина – тоцилізумаб.
Препарати ми використовуємо разом з антибіотиками, оскільки не можемо виключити приєднання бактерійної флори до вірусного запалення. Це може бути азитроміцин або інші антибіотики широкого спектру дії.
На жаль, не всіма з перелічених препаратів на даний момент забезпечені області.
Також розглядається метод лікування пацієнтів з використанням гіперімунної плазми перехворілих.
Перелічені вище препарати застосовують лише при тяжкому і середньому ступені хвороби, коли є ураження легень. До призначення потрібно підходити дуже обережно і індивідуально, лікарські засоби мають багато побічних ефектів. Комбінацію необхідних лікарських препаратів визначає лікар за чіткими клінічними показаннями.
Щодо тяжких пацієнтів, у яких через запальний процес у легенях падає рівень кисню у крові (медичною мовою – знижується сатурація), ми використовуємо кисневу маску – пацієнт дихає чистим киснем. Розмови, що апарати штучної вентиляції легень є спасінням – не вірні. Ми, клініцисти, вважаємо, що штучна вентиляція легень є останнім з можливих методів підтримання функції дихання.
Як правило, зняти людину з ШВЛ важко. Зараз клінічні практика і рекомендації показують, що ми маємо максимально довго лікувати пацієнта без під’єднання до ШВЛ.
– В Україні постійно зростає кількість хворих на COVID-19 лікарів. Чому це стається? Чи є шанс цьому запобігти чи хоча б зменшити кількість випадків захворювання?
– Лікарі знаходяться на передовій лінії оборони населення від COVID-19. Контакт з вірусом є постійним, тому більшість, хто веде хворих, обирає не повертатися додому, аби не наражати на небезпеку рідних. Це важкі умови, адже держава надає лише мінімум необхідного.
Також хочу наголосити, що приросту інфікування сприяє дефіцит засобів індивідуального захисту. Лікарі використовують їх повторно, дезінфікуючи їх, що збільшує ризик. Деякі лікарі вимушені купувати ці засоби за власні кошти, також допомагають волонтери.
На даний момент лікарі-інфекціоністи нашої лікарні забезпечені костюмами індивідуального захисту – їх близько 500. Перші з них були надані ректором Сумського державного університету, професором Васильєвим Анатолiєм Васильовичем та ГО “Сумська спілка учасників бойових дій (АТО)”, потім ГО “Бізнес місту”. Ми дуже вдячні за підтримку медиків у такий скрутний час. Будь яка допомога є для нас цінною.
– Але все ж таки дефіцит ЗІЗ залишається на рівні сімейних лікарів та лікарів швидкої допомоги.
– Не дивлячись на те, що медичні працівники зараз є основною силою супротиву пандемії, вони є незахищеними фінансово. У випадку інфікування медичного працівника не надаються фінансові гарантії допомоги, а також відсутнє страхування життя державою на випадок смерті (якщо працівник був годувальником у сім’ї).
Реформа унеможливила роботу науковців з пацієнтами. Професорів, докторів медичних наук, кандидатів медичних наук намагаються не допускати до ліжка хворого. Реформа залишила права наукових співробітників та фінансові гарантії не визначеними. У Медичному клінічному центрі інфекційних хвороб та дерматології імені З. Й. Красовицького, де знаходиться наша кафедра інфекційних хвороб, у висококваліфікованих професіоналів намагаються забрати кабінети та не допускають до користування приміщеннями, які ми раніше облаштували для роботи. В умовах пандемії ми отримуємо лише перешкоди, замість співпраці та допомоги.
– Неофіційні джерела у владі повідомили, що карантин в Україні продовжать до 11 травня. Але люди гніваються через це. На вашу думку, чи варто було б зняти обмежувальні заходи раніше?
– Зараз ми готуємося до більшого напливу пацієнтів. Кількість хворих кожні 4-5 днів в Україні подвоюється. Я розумію, що з економічної точки зору країна значно страждає. Але як інфекціоніст, вважаю недоречним і суперечливим питання виходу з карантину. Жодних підстав для цього немає. Якщо вийти з карантину раніше, ми отримаємо дуже велику кількість захворювань, з якими лікарі впоратися, на жаль, не зможуть. Як наслідок отримаємо велику кількість тяжких форм та летальних випадків.
Основне завдання карантину – не елімінувати (знищити, – “Апостроф”) захворювання, а сповільнити темпи передачі інфекції, щоб не захворіли всі одночасно. На сьогодні в нашому медичному закладі зареєстровано 5 підтверджених випадків COVID-19 – двох вже виписали, троє лікуються, всі інші госпіталізовані з підозрою.
– Як ви ставитеся до того, що окремі українці пішли освячувати пасочки до церков?
– У Великодні свята карантин є особливо важливим. Я бачила, як люди активно готувалися до свята: пекли паски, скуповувалися до святкового столу. Це, звісно, наші традиції, які ми всі поважаємо. Але хочеться застерегти людей, бо саме зараз є велика небезпека контактів, після яких ми можемо отримати дуже велику кількість хворих.
Зараз у світі кількість хворих перевищила 2 мільйони. Це свідчить про те, що елімінація цього захворювання не буде швидкою. Про закінчення пандемії зараз мова не йде. В Україні вона лише набирає своїх обертів. Ми не відхиляємося від сценарію Європи, темпи приросту захворюваності однакові.
Ми маємо пересидіти свята вдома. У жодному разі не треба порушувати обмежувальні заходи. Коли необхідно відвідати людне місце, то обов’язково треба зберігати дистанцію, носити маску, не торкатися обличчя, мити та обробляти руки – це єдиний доступний метод профілактики, але він є ефективним.
– Ви говорили про вакцини. В Україні їм традиційно не довіряють. Щойно починається кампанія щеплень, як починають ширитися новини про те, що то “дитина померла після вакцинації”, фейки, що вакцини – це чіпування населення тощо. Тож навіть якщо світове товариство винайде вакцину, чи дійсно вона буде ефективна для України?
– Щоб допустити будь який препарат до ринку, проводять чотири етапи клінічного дослідження. Спочатку лабораторно, потім на тваринах, потім на групі людей, потім на більш широкій групі людей між країнами. І лише якщо немає побічних ефектів, тоді її дозволяють до використання. Не буває, що вакцину зробили сьогодні, а завтра буде масове щеплення. Це довготривалий етап – рік, а може й більше. Це по-перше.
По-друге, на мою думку, наша недовіра пов’язана з малим відсотком поінформованості. Люди люблять епатажні новини. Коли, наприклад, із десяти тисяч дітей ускладнення трапилося в однієї, це обов’язково висвітлять, а про десять тисяч тих, кому це допомогло, нічого не скажуть. Тому люди не можуть адекватно оцінити науковий підхід до щеплень.
Щодо вакцини проти коронавірусу. Якщо її запустять на ринок, я вам скажу, бо насамперед будуть щеплені медики.
Я щороку роблю щеплення собі і своїй родині – донечка, чоловік, батько й мама – від грипу і рекомендую це робити всім. Зараз її не постачають у лікарні за державний кошт, але вона продається в аптеках і цього року коштувала близько 300 грн. Я, як лікар, є групою ризику і турбуюсь про те, щоб не перенести це захворювання у тяжкій формі і не принести його у родину. Тож якщо щеплюються всі медики, значить довіра до вакцинації є і має бути пропагована населенню. Ми працюємо, аналізуємо і ефективність є беззаперечною.
У світі давно забули про епідемії кору, дифтерії завдяки ефективній профілактиці. Захворювання на кір у ЄС чи США буде нонсенсом. Там немає навіть розмови про “не захотіли”. Якщо людина не захотіла щеплюватися, то страхова компанія нічого не виплачує у випадку перенесення захворювання, яке можна було попередити. Я вважаю, що це правильно, бо профілактика хвороби завжди є кращою, ніж лікування.
– Щодо COVID-19 існують фейки у соцмережах: “Не проходьте тести, вони заражені”.
– Я це теж бачила, читала і сміялася над цим. Люди сприймають так – я був здоровий, пройшов тест, і виявилося, що я хворий. Ні! Можливо, це був саме той легкий перебіг, на який людина не звертала увагу. Чим більше ми почнемо виявляти вірус, тим менший ризик інфікування наступної людини. Коли ми знаємо, що в цій житловій зоні у певної людини є вірус, то можемо ефективно застосувати методи ізоляції чи госпіталізації (за показаннями). У разі, коли ми не бачимо справжньої картини, то знаходимося у так званій “зоні уявного благополуччя” – наче у нас все добре, а через 7-14 днів у нас з’являються дуже тяжкі пневмонії, стаціонари заповнені.
До слова, хвора на грип людина може заразити двох людей, а хвора COVID-19 – двох-трьох. Якщо хворий пішов у магазин і контактував з 3 людьми (продавець, охоронець і покупець), вони, зі свого боку, пішли у свої сім’ї, на роботу. Ви розумієте, який ланцюжок інфікування тягнеться від одної людини?
– Зараз з’явився новий тренд – “бейджики для відлякування вірусів”. Спосіб дії такий: “бейджик” нібито виділяє двоокис хлору і створює довкола людини захисний “купол”. Як ви можете це прокоментувати? Які методи профілактики ефективні?
– Сполуки хлору є дезінфікуючим засобом. Про дезінфекцію ми говоримо від самого початку: дезінфікувати руки, мити їх з милом, прати речі у яких виходили на вулицю, обробляти речі принесені додому. Але якщо ми розпилюємо антисептик на руки, то ми не маємо вдихати його, бо це згубно впливатиме на слизову оболонку дихальних шляхів – підсушувати і робити опіки. Тож якщо згадані вами “бейджики” розпилюють певні дезрозчини, то ми маємо потурбуватися, аби ці хімічні речовини не потрапляли на слизові оболонки і в очі, не викликали ускладнення. Дихати антисептиком не можна.
В інфекційних стаціонарах розпилення дезіфектуючих розчинів застосовуються. Коли лікар повністю у костюмі індивідуального захисту, він виходить із палати хворого, а дезінфектантом знезаражуються поверхні костюму. Є спеціальні кабіни-розпилювачі, у яких і при виході з палати знезаражують костюм. Лікар під час процедури у респіраторі, костюмі, окулярах.
Для населення ще раз хочу наголосити на необхідності носити маски, як ефективний метод профілактики.
Це було суперечливим питанням спочатку, але в Японії і Південній Кореї, де всі люди носили маски, рівень захворювання почав знижуватися. Маска не дає хворому на коронавірус під час кашлю та акту дихання розповсюдити вірус на оточуючих, а у здорової особи маска обмежує, потрапляння вірусу з навколишнього середовища у дихальні шляхи, методом фільтрації. При цьому слід пам’ятати, що маска працює лише дві години – потім її треба змінити на чисту.
Також я рекомендую мінімальну кількість разів виходу у громадські місця. Якщо є можливість залишатися вдома – залишайтеся вдома. Якщо є можливість закупити продукти раз на тиждень – зробіть це, не ходіть кожного дня до магазину.
Що ж до ефективності самих бейджів, про які ви згадали, то коментувати їх не хочу, оскільки вважаю це нісенітницею.
– Як ви думаєте, скільки триватимуть обмежувальні заходи?
– Я думаю, ці стандарти залишаться з нами надовго, бо пандемія не закінчиться одним чи двома місяцями. Вірус буде тривало циркулювати – до кінця цього року точно, сподіваюся не більше. Далі він буде періодично з’являтися, як і вірус грипу. Ми маємо зрозуміти прості правила, які я виклала раніше, що захистять людину і оточення.
– А як ви можете прокоментувати препарати, які рекламують, але ефективність їх не доведена. Це препарати на основі трави. і їх часто видають за чудодійний засіб проти коронавірусу.
– Я вже назвала препарати, які ми застосовуємо при лікуванні коронавірусу – і робимо це лише за чіткими показаннями. Ми не застосовуємо це лікування всім.
Трав’яні настоянки, тобто неспецифічні імуностимулятори не входять в протоколи, ефективність їх не доведена. Людина вирішує для себе, наприклад, “мені подобається чай з м’яти”. Якщо це не шкодить здоров’ю, вона може їх використовувати. Якщо препарати можуть використовуватися лише за певними показаннями, я не раджу їх застосовувати, бо нераціональне використання може зашкодити.
Імуномодулятори можна застосовувати лише для профілактики, здоровій людині. Ми в жодному разі не застосовуємо їх при лікуванні COVID-19. Не раджу займатися самолікуванням.
– Багато людей під час карантину дуже важко його переносять, починають “лізти на стіни”. Що ви порадите? Як подолати цей важкий період?
– Я хочу наголосити на тому, що я не психолог. Якщо виникають важкі проблеми, краще звернутися до психолога чи психотерапевта. Більшості ж просто важко вийти з насиченого режиму, де графік був постійно розписаний, і увійти у спокійний режим постійного перебування у домашніх умовах. Я можу порадити знайти заняття, яке буде відволікати у неробочий час. Якщо ви хотіли почати в’язати, вишивати, малювати, почати читати книжку чи подивитися фільм, – можна зайнятися цим. Зверніть увагу на хобі, яке ви завжди хотіли спробувати, але бракувало часу.
Я можу зрозуміти, що людям важко. Але проблема нудьги здається глобальною до того моменту, поки хтось із родини не починає хворіти. Коли член родини отримує важке ускладнення, а рідна людина не може нічого вдіяти – це набагато важче, ніж просто пережити нудьгу. Це важкі психологічні драми, які розвиваються зараз в нашому світі. Люди втрачають рідних, не можуть з ними попрощатися, побачити їх, обійняти, сказати теплі слова. Тому я раджу сприймати проблему з нудьгою як найменшу складність, яка може виникнути у вашому житті. Раджу дотримуватися правил карантину, щоб ми не переживали цю трагедію, яку зараз переживають Італія, Іспанія, США та інші.
Для лікарів це теж дуже важкий час, ми теж люди, які пропускають долю кожного пацієнта через свою душу.
Суспільство має бути психологічно налаштованим, що сидіти вдома – не найбільша наша проблема. Якщо ми проведемо карантин у дисциплінованій атмосфері, сподіваюся, що наступного року більшість з нас буде згадувати цю історію з усмішкою і спогадами про важкий, але далекий період.