Сумський водоканал створив музей старого обладнання
КП «Міськводоканал» створило музей просто неба з обладнанням, яке служило вірою і правдою сумчанам не один десяток років.
Наразі в музеї чотири експонати. Найперший – насос ЕЦВ-14 (продуктивність – 210 м3 на годину, напір – 300 м), що підіймав воду з однієї з артезіанських свердловин (І підйом води). Наступний – насос 3В200Х2 сумського заводу, який подавав воду в місто (II підйом води). Подібний електронасосний агрегат найдовше працює на Лепехівському водозаборі (виготовлення – середина 60-х років). Ще два насоси представляють каналізаційно-насосне господарство міста. Шведський агрегат працював на трьох каналізаційних станціях – КНС-9, КНС-6 і КНС-2. А насос НФ – на очисних спорудах. Зараз підприємство вже не використовує таке обладнання, перейшовши на економніше. А те, що відслужило, розповідатиме історію підняття й використання води в місті – від насосів, що її підіймають і перекачують, до тих, що працюють на КНС та очисних спорудах.
«Ця ідея народилася спонтанно, а саме – коли постало питання списання насосних агрегатів, що відслужили своє, в брухт, – розповів ініціатор створення експозиції начальник ремонтно-експлуатаційного управління КП Андрій КУЛИК. – Але серед них є дійсно дорогі серцю! Наприклад, один із насосів – шведський, 1994 року виготовлення, ми перебирали своїми руками. Він відпрацював свій термін, з ладу вийшло кілька його частин, зокрема й робоче колесо. Але, щоб обладнання ще попрацювало, ми самі, в Сумах, зробили для нього модельне оснащення, виготовили та відлили робоче колесо, обробили й поставили на насос. І він надійно працював ще довгий час. Тому, коли в цьому році його потрібно було списати, рука не піднялася…»
З часом біля кожного експонату розмістять табличку з описом: модель обладнання, потужність, продуктивність, призначення, коли експлуатувалося, де працювало.
Також у планах працівників КП додати до експозиції ще кілька експонатів: засувку – для перекриття потоку в магістралях діаметром 600 мм. А ще – ділянку міської мережі: шматок труби з пожежним гідрантом, засувками меншого розміру тощо.
На підприємстві сподіваються, що музей буде цікавий школярам, які постійно відвідують водоканал з екскурсіями.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ