Таблички про Шевченка і Лесю Українку: у Сумах ГО з мільйонними доходами взялася пояснювати містянам очевидне
У Сумах на фасадах двох бібліотек встановили інформаційні таблички — так звані стріткоди. Проєкт реалізують Сумська публічна бібліотека та ГО «Місто розумних», які нещодавно уклали меморандум про співпрацю.
Одна табличка з’явилася біля входу до Центральної міської бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка. Вона присвячена Тарасу Шевченку. Ще один стріткод розмістили на будівлі бібліотеки-філії №10 на вулиці Лесі Українки — відповідно, про Лесю Українку.
На табличках розміщені зображення діячів та QR-коди, за якими можна прочитати про їхню біографію, діяльність і значення для міста та України.
«На мапі Сум з’явилися нові точки і тепер історію можна прочитати прямо на фасадах! Проходячи повз, скануйте QR-коди на табличках, аби дізнатися більше про тісні переплетення історії, культури та міського простору», — зазначила директорка Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора.
На папері все виглядає красиво: культура, історія, QR-коди, міський простір. Але на практиці виникає просте питання: на кого розрахований такий «інноваційний» прорив?
Тараса Шевченка і Лесю Українку українці вивчають ще у школі. Пояснювати сумчанам, хто такі Шевченко і Леся Українка, — це приблизно як урочисто повідомити, що сонце світить, а дощ мокрий. Особливо коли йдеться не про масштабну освітню програму, а про дві таблички на вході до бібліотек.
Ще цікавіше ця ініціатива виглядає на тлі відкритих фінансових показників ГО «Місто розумних», наведених в Опендатабот. За цими даними, прогнозований дохід організації на 2026 рік становить 3 484 666 грн. У 2025 році дохід складав 2 381 600 грн, у 2024 році — 5 207 800 грн, у 2023 році — 2 907 300 грн, а у 2020 році — 350 400 грн.
Тобто йдеться про організацію з мільйонними фінансовими обсягами. І саме тому будь-які такі проєкти мають викликати не лише оплески, а й нормальні питання: скільки це коштувало, хто фінансував, який реальний результат для громади і чому саме такі ініціативи вважаються пріоритетними для Сум.
Бо коли місто живе в умовах війни, постійних тривог, обстрілів, проблем з інфраструктурою та реальних соціальних потреб, встановлення табличок про найвідоміших українських діячів виглядає не як прорив, а як класична «робота заради роботи».
І якщо за такими культурними проєктами стоять мільйонні доходи громадських організацій, то суспільство має повне право питати: це справді розвиток міста — чи просто чергова зручна форма освоєння грошей під красивими словами про історію, культуру та «розумний» простір?
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію