Тарас Шелестюк наступного року планує взяти чемпіонський пояс
39-річний сумський боксер Тарас Шелестюк тріумфально повернувся в професійний ринг, здобувши перемогу над американцем Роддрікусом Лівсі. Поєдинок закінчився вже у другому раунді, коли наш спортсмен притиснув опонента до канатів і потужним лівим хуком у щелепу поклав опонента на килим. Тепер у Тараса є можливість провести новий бій і самому обрати суперника. І така робота, як виявляється, вже ведеться. Про свою мотивацію, цілі та життя поза рингом спортсмен розповів “Коротко про”.
Далі буде ще гучніше
– Тарасе, ви яскраво повернулися в бокс. У Роддрікуса Лівсі буквально не було шансів. Які думки та емоції у вас після такого потужного камбеку?
– Це було дійсно яскраве повернення в ринг – навіть краще, ніж я собі уявляв. Я відчув, що знову у своєму ритмі, у своєму стилі. Радий, що знову в грі. Радий, що дав фанатам шоу. Цей бій – лише початок нового етапу. І далі буде ще гучніше.
– Чи можна вважати, що цей бій ви розглядали як свого роду «вкатку» перед сильнішими опонентами?
– Лівсі дійсно хороший суперник, і я поважаю кожного, хто виходить у ринг. Але мій досвід, рівень підготовки та роки наполегливої праці зробили цей бій контрольованим і відносно легким для мене.
– Хто або що є вашою наступною ціллю?
– Моя наступна ціль – провести ще один бій у 2025 році, а в ідеалі – два. Хочу закінчити рік з упевненими перемогами та повернутися в топ 10 рейтингів усіх чотирьох головних боксерських організацій.
– Як скоро плануєте вийти в ринг знову?
– Ще під час підготовки до цього бою я вже вів переговори щодо поєдинку восени. Тому план був чіткий – не просто виграти, а зробити це яскраво, щоб прискорити наступний крок. Сподіваюся, після такого виступу домовитись про бій буде набагато простіше, і я знову вийду в ринг уже цієї осені.
Я ніколи не завершував кар’єру і нікуди не йшов з боксу
– Чому 3 роки тому ви вирішили піти? Це рішення тоді виглядало дещо неочікуваним.
– Я ніколи не завершував кар’єру і нікуди не йшов з боксу. Мій останній бій відбувся у березні 2022-го – саме тоді, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це був надзвичайно важкий період: останні два тижні підготовки пройшли в емоційному та психологічному напруженні. Багато хто з моїх близьких та членів команди радили відмовитися від бою, але я вийшов у ринг, віддав усі сили і, на думку багатьох експертів, переміг. Але судді зафіксували нічию.
Після бою мої думки були не про спорт. Я повністю занурився в допомогу друзям, які пішли захищати нашу країну, і почав активно займатися волонтерством. Це стало для мене справжньою місією, яку я продовжую і зараз. Я вдячний кожному, хто долучався до моїх благодійних аукціонів – ми разом зробили дуже багато для нашого війська, і ця підтримка дійсно надихає.
Але зараз я знову в рингу. І все тільки починається.
– Ви – один із представників легендарного покоління українських боксерів, які “розривали” всіх підряд на Олімпійських іграх. У ваш час, щоб виділитися на фоні інших, треба було бути не менше, ніж Олександром Усиком чи Василем Ломаченком. Як ви оцінюєте український бокс сьогодні?
– В Україні завжди були і є талановиті боксери. Але, як і в будь-якому виді спорту, є періоди злетів і спадів – це нормально.
Те покоління, в якому я виступав разом з Усиком, Ломаченком, Берінчиком, Гвоздиком, Хітровим, – дійсно було унікальним. Така збірна трапляється раз на десятиліття, а може, й рідше. Це була не просто збірна – це був зірковий склад, який писав історію українського боксу.
Зараз ми переживаємо зміну поколінь. Це природний процес. Молодь зростає, і я бачу перспективних хлопців, яким ще потрібен час, досвід і правильне оточення.
– Чи бачите ви себе колись тренером?
– Так, я вже маю досвід тренерської роботи – працюю як зі спортсменами, так і зі знаменитостями.
Під моїм керівництвом, як тренера з фізичної підготовки, американський фехтувальник Нік Іткін здобув дві олімпійські медалі – одну в Токіо, другу в Парижі. Окрім фехтувальників, я треную тенісистів, професійних танцюристів, плавців, а також багатьох голлівудських акторів і актрис (імена не називаються, такі умови клієнтів. – Авт.).
Мені дуже подобається ділитися своїм досвідом і бачити, як мої спортсмени досягають перемог на змаганнях.
– Що в житті вам дав бокс? Які якості він сформував, які також були цінними і в особистому житті, поза рингом?
– Передусім – дисципліну і навчив тримати удар не тільки в рингу, а й у житті. Навіть коли падаєш, найголовніше – піднятися і рухатися вперед, не здаватися перед труднощами. Також бокс навчив мене будувати справжні, міцні стосунки з людьми. Цей спорт об’єднує, і завдяки йому у мене з’явилося багато друзів по всьому світу.
Став співвласником футбольного клубу – його кольори, як у рідного «Шахтаря»
– До бою ви готувалися в Brickhouse Boxing Club. Він знаходиться у Лос-Анджелесі. Ви вже давно живете в США?
– Я переїхав до Лос-Анджелеса ще у 2013 році, після того як здобув бронзову медаль на Олімпійських іграх у Лондоні. Цей крок був важливим для моєї кар’єри та розвитку як професійного боксера.
– Як вам життя там? Що допомогло адаптуватися?
– Мені дуже подобається у Лос-Анджелесі та Каліфорнії загалом. Тут є все, що потрібно для повноцінного життя: океан, гори, а взимку сніг для катання на лижах. Погода дозволяє тренуватися протягом усього року, і це великий плюс для спортсмена.
Звичайно, як і в будь-якому місці, є свої складнощі – адаптація ніколи не буває простою. Але я швидко знайшов свій ритм, оточення і зрозумів, що можу реалізовувати свої цілі саме тут.
– Знаю про вашу любов до футболу. У юні роки ви навіть грали за «Шахтар». А зараз стежите за командою? Що можете сказати про нинішніх “гірників”? Кого можете виділити? Хтось подобається?
– Я дійсно стежу за футболом і минулого року навіть став співвласником футбольної команди Orange County, яка виступає у другому дивізіоні американського чемпіонату. Цікаво, що кольори цієї команди дуже схожі на кольори “Шахтаря”, тому для мене це додаткова мотивація підтримувати їх.
Щодо українських клубів – на жаль, зараз вони не на найвищому рівні в європейських турнірах. Але я вірю, що спад уже позаду, і з нового сезону наші команди повернуться до боротьби на найвищому рівні та будуть демонструвати гідні результати.
– Як любите проводити свій вільний час? Що для вас є найкращим відпочинком?
– Активно – це може бути похід у гори, катання на лижах взимку або відкриття нових місць і країн. Подорожі та нові враження наповнюють моє життя енергією та драйвом. Для мене це найкращий спосіб відпочити, зарядитися та надихнутися на нові звершення.
– Про що мрієте зараз?
– У мене є мета – бій за чемпіонський титул у 2026 році і перемога.
