Тростянецька громада попрощалася із захисником Вадимом Шелестом
Тростянецька громада Сумської області в жалобі. Велике горе об`єднало людей, які зібралися сьогодні, щоб провести в останню путь мужнього земляка, воїна Шелеста Вадима Володимировича.
Більше п`яти років він захищав українську землю від російських окупантів. Мав бойові нагороди за свої звитяги, умілі і професійні дії під час розвідувальних операцій. Служив старшим оператором відділення спостережень розвідувальної роти 67-ї окремої механізованої Бригади ЗСУ.
У Тростянці в його рідному цукрозаводському мікрорайоні його знали, як дружнього і щирого, активного і життєрадісного молодого чоловіка. Таким він і залишиться для всіх. Бо пам’ять про нього,
Все життя було попереду у Вадима. Але коли над рідною Україною нависла смертельна загроза, він пішов у ЗСУ. Мужньо виконував свій військовий обов’язок. Він був справжнім захисником. Зі зброєю в руках воював, аби його мама і тато, рідні і близькі жили у спокої, наскільки це можливо для прифронтової Сумщини.
Загинув захисник 28 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дачне Дніпропетровської області. Їх атакував ворожий дрон. Отримані ушкодження виявилися несумісними з життям.
Сьогодні, 3 жовтня, Тростянецька громада попрощалася з молодим бійцем. Провести його останньою земною дорогою прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади, небайдужі тростянчани. Батьки у своєму безмежному горі трималися завдяки підтримці рідних, які весь час були поруч. Лише ясним поглядом з фотознімка із чорною стрічкою дивився на них і рідне місто Вадим.
Спочатку прощання пройшли у Вознесенському храмі ПЦУ, де поминальну панахиду відслужив його настоятель протоієрей Олександр Карпець. Далі під тужливу мелодію оркестру, в супроводі військових траурна процесія пройшла від храму до місця останнього спочинку – центрального кладовища міста, де також пройшла церемонія прощання. Важко було знайти потрібні слова втіхи та підтримки для рідних, близьких і знайомих. Не пережити горе, яке ніколи не мине, не забудеться, не зміліє.
«Спочивай з миром, Вадиме! Нехай пухом тобі буде рідна земля!
Слава Україні! Героям Слава!» – говорили присутні.
Церемонія прощання з воїном завершилася виконанням Гімну України та трикратним залпом автоматників військового караулу. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові вручили матері бійця на вічну пам’ять про подвиг сина, захисника і Героя України.
Герою назавжди залишиться 32 роки.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію