“Це нелюди, які здатні з дітьми отаке витворяти”. Працівники інтернату у Білопіллі розповіли про обстріл закладу
Близько 05:00 13 червня російські військові обстріляли Білопілля. Чотири снаряди розірвались на території дитячого будинку-інтернату. Вдарили по місту, розповів мер Юрій Зарко, зі ствольної артилерії. Понад 120 підопічних закладу довелось евакуювати.
На момент обстрілу у приміщенні інтернату знаходилися 128 вихованців та 6 працівників.
За словами персоналу закладу, по території інтернату було чотири влучання. Одне із них — в дах над спальнями вихованців. Один із снарядів влучив у дах над актовою залою.
“Ми їх зводимо на перший поверх. Там правило двох стін, то в нас укриття. – А у вас укриття немає? (- кор.) – Ні, у нас є підвал, але у нас специфічні діти, є колясочники, є слабо пересуваються. Всіх спускаємо на перший поверх, на вулицю не виводимо”, — розповідає Олег Красько, завгосп дитячого будинку-інтернату.
Такий вигляд нині мають спальні, де перебували підопічні інтернатну. У коридорі поруч – проламані плити перекриття.
“Слава Богу, що всі живі – це головне. Що наші підопічні, працівники і що це було не вдень. Якби було вдень, може б і були якісь жертви. Душа, серце — сюди все вкладено, це саме та група, яку я вже відкривала коли прийшла на роботу, няні скільки мої сюди вклали і праці. Дуже боляче, ну нічого”, — каже Наталія Качан, сестра-господиня.
Рятувальники допомогли тимчасово евакуювати вихованців інтернату до Сум. Одразу після обстрілу загорілася покрівля, яку загасили рятувальники. Пізніше вони почали розбирати аварійний дах.
“Знімали аварійний шифер та відновлювали стропила. Зараз підвезуть нам будматеріали будемо накривати дах. Руйнування дуже серйозні. Дуже пощастило, люди знаходились в той момент, що “прильот” потрапив в коридор. А так стіна відійшла, фронтон, не можна тут знаходитись”, — пояснює Андрій Зарецький, начальник пожежно-рятувальної частини Білопілля.
“Це страхіття просто. Прийшли — і на тобі. Слава тобі Господи, що обійшлося, що діти живі залишилися. Це головне. Це орда, як їх називають. Це нелюди, просто нелюди, які здатні, незважаючи ні на що, з дітьми отаке витворяти”, — каже Світлана Андронова, завгосп.
Відновити приміщення, говорить міський голова Білопілля Юрій Зарко, можуть за місяць, але дітей до закінчення війни повертати до міста не планують:
“Ми розуміємо, що били зі ствольної артилерії – це може продовжуватися постійно. Ми надали певні будівельні матеріали, зараз очікуємо волонтери дещо допоможуть, тому що нам дійсно потрібно там багато шиферу, багато лісу, зокрема бруси, дошки. Але я думаю, що ми справимося”.
Працівники ж, говорить Наталья Качан, готові й самі відновлювати заклад, як тільки матимуть матеріали, аби зберегти будівлю.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ