“Це врожайний рік”. Як збирали урожай на прикордонні Сумщини
Цього року на Сумщині зібрали понад 1 мільйон тонн ранніх зернових. Це більше, ніж торік, попри зменшення посівних площ на прикордонні, розповів директор департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак.
На складі фермерського господарства Вадима Свєтлова – остання цьогорічна партія зерна. Решту вже вивезли, адже зберігати урожай тут небезпечно, поруч влучав КАБ, розповідає господар Суспільному. Каже, думали зовсім відмовитися від складування, але підрядники відмовляються забирати зерно з поля, як це було раніше.

“Використовуємо склади, бо без них на поле машини не хочуть виїжджати, які возять зерно. Вони кажуть: “Ми тільки зі складу будемо завантажуватися. Заховається машина, вантажиться і виїжджає. Хорошо, що вони взагалі їздять до нас ще поки, так що ми і так з задоволенням вже підлаштовуємося більше під них, ніж вони під від нас”, — розповів пан Вадим.

Поля Вадима Свєтлова — на території можливих бойових дій, деякі — біля російського кордону. Але, говорить керівник господарства, обробляють практично всі землі, в тому числі й в 10-кілометровій зоні.

“Ми не сіємо там пшеницю, те, що може загорітися, не сіємо там кукурудзи, ми сіємо там поки що сою, тому що вона стійка до горіння. В нас в тому році десь згоріла частина сої, але більш-менш простіше з нею працювати, не такий об’єм вона дає вала з гектара і там швидше можна убрати й поїхати звідти”, — пояснює керівник фермерського господарства.
Головною небезпекою для урожаю були пожежі, розповідає фермер. Говорить, на випадок загоряння постійно чергували працівники, також вживали заходів проти поширення вогню на полях: “Постійно системно десь прилітають якісь дрони, ракети падають, КАБи. Тому ми, як тільки можна було заїхати в поле, поділили поле на сім, шість гектарів, сітки поробили. Ми розмолотили, продискували всередині, пожежні полоси зробили, щоб контрольований був участок поля. Щоб, якщо щось прилетить, то може там загорітися одна частина поля, а не все поле велике”.
Попри складнощі, пан Вадим називає цьогорічні жнива успішними. Зокрема, зібрали хороший урожай пшениці.
“Це один із кращих років взагалі, тому що багато вологи було, достатньо для того, щоб налилась пшениця і не було дуже жарко, коли був збір, вона не згоріла, тому це врожайний рік, це таке, можливо, я не знаю, раз в 10, можливо, в 15 років, такі врожайні роки для пшениці бувають”, — розповідає чоловік.
Цього року валове виробництво зерна на Сумщині більше, ніж торік, навіть попри те, що деякі ділянки ранніх зернових залишилися незібраними через безпекову ситуацію, розповідає директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак. Урожайність – 55 центнерів з гектара, це більше у порівнянні з минулим роком на 5-10 відсотків. Ціни на ранні зернові цьогоріч зросли.
“Ціни, які склалися на внутрішньому ринку України, є досить привабливими для сільськогосподарських товаровиробників. І по пшениці, зокрема, у нас вони вищі на сьогодні, порівнюючи з відповідним періодом минулого року, десь на 15-20%. По іншим видам ранніх зернових культур — це ячмінь, жито, овес, вони вищі від 30 до 40%. Тобто це плюс для тих, хто займається вирощуванням даних культур і це додаткові надходження для суб’єктів господарської діяльності й можливість далі розвиватися”, — зазначив посадовець.

На полях Вадима Свєтлова вже розпочали збір пізніх зернових, наразі прибирають сою. Працює техніка від благодійного фонду “Жнива перемоги”, який надає допомогу господарствам з прикордонних територій або постраждалим від військової агресії.
“Вони в цьому році допомогли, надали комбайн, щоб ми збирали свої культури вчасно, сучасна техніка і щоби ми, не дивлячись на виклики сьогодення, справлялись вчасно зі збором врожаю. Тому що їхати, якщо в найм, наприклад, то мало підприємців, або вони взагалі практично відсутні. Не хочуть їхати так близько до кордону, тому що тут небезпечно”, — говорить Вадим Свєтлов.
Вже зібрані і відвантажені гірчиця, кріп і коріандр, у полях залишаються соняшник і кукурудза. Їх мають зібрати протягом місяця. Щоправда, цьогоріч соняшник не вдалося обробити з дронів, каже Вадим Свєтлов: “Десикацію ми робити не можемо, це коли ми обробляємо дронами поля соняшника, щоб підсушити, щоб швидше збирати і щоб він був рівномірний. А зараз у нас РЕБ глушить сигнал так, що дрони не літають, падають, тому і працювати ними не можна. Тому соняшник вже сам дозріває, я думаю, під кінець місяця ми його зберемо”.

Фермер говорить, що колектив господарства, який склався протягом багатьох років, залишається майже незмінним і сьогодні, протягом війни ні один працівник не відмовився від роботи на прикордонні: “В принципі, людина адаптується. Ми вже трошки звикли до такої обстановки напруженої. Вона не така страшна, як там малюють новини наші чи ще щось. В принципі, все нормально, працювати можна”.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ