У Конотопі художник Єгор Авдєєнко створив мурал до 135-річчя коледжу
У травні на одному з корпусів Класичного коледжу СумДУ з’явився мурал. Його розмір сягає 180 квадратних метрів. Композиція складається з елементів, що формують освітній простір закладу і є нагадуванням про понад столітню історію коледжу, який цьогоріч відзначає свій 135-річний ювілей. Над стінописом протягом двох тижнів працював сумський художникЄгор Авдєєнко. На фінальному етапі створення муралу коледжани поцікавилися у митця про особливості створення монументального мистецтва в міському просторі та безпосередньо про роботу над нашим проєктом.
Єгоре, розкажіть трішки про себе…
– Вітаю. Я родом із міста Суми. Закінчив Сумське вище училище мистецтв та культури ім. Д.С. Бортнянського за спеціальністю “образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”. Після навчання працював у різних напрямах — від аерографії та оформлення інтер’єрів до розпису храмів. Саме храмові розписи стали поштовхом до глибшого зацікавлення монументальним мистецтвом, зокрема муралами. Паралельно розвиваюся як живописець: працюю у змішаних техніках, поєднуючи фактурність, реалізм і символізм. Найближчі мені теми — урбаністика, технічна естетика та філософські образи.
Чи давно займаєтеся створенням муралів? На скільки складною є ця робота порівняно з іншими видами живопису?
– Муралами займаюся з 2012 року. Це напрям, який вимагає не лише художнього мислення, а й витривалості, технічної підготовки та вміння адаптувати композицію до великого фасаду. Порівняно з роботою на полотні — процес складніший, але водночас значно масштабніший за впливом: ти працюєш не просто з формою, а з міським простором і глядачем.
Скільки часу пішло на написання муралу на стіні коледжу? Хто вам допомагав у його створенні?
– Робота над муралом тривала близько 14 днів. Я реалізовував цей проєкт разом із другом — членом Національної спілки художників України Олександром Заступом. У підготовці допомагали адміністрація коледжу та технічна команда, яка надала та змонтувала риштування. Найбільшим викликом стало гармонійне компонування зображення з урахуванням великої кількості вікон на фасаді. Тож на опрацювання ескізу пішло чимало часу: було створено безліч варіантів, щоб уникнути неестетичного розміщення фігур між вікнами або їх обрізання.
Які ще публічні мистецькі проєкти ви створювали раніше? Яка їхня тематика? В яких містах України?
– Створив понад 20 муралів у Сумах та області на різні теми — від історичних постатей до патріотичних, символічних і декоративних композицій. Часто працював над оформленням фасадів навчальних закладів, культурних установ та підприємств.
Розкажіть про техніку виконання муралу, які фарби використовуєте?
– Використовую високоякісні фасадні фарби, стійкі до ультрафіолету та атмосферних впливів. Велику увагу приділяю підготовці основи: обов’язково використовую ґрунтовку для кращої адгезії. У роботі застосовую різні інструменти — краскопульти, пензлі, валики, а також аерозольні балончики для окремих ефектів.
Чи впливають погодні умови на мурал? Скільки взагалі “живе” мурал?
– Погода, температура, вологість дуже впливає як на роботу, так і на фарбу, тому весь час був змушений підлаштовуватись. Якість поверхні, матеріалів і нанесення безпосередньо впливає на довговічність зображення. Зараз я використовую матеріали з гарантією кольору до 10 років. Вважаю хорошою практикою періодичне оновлення муралу — це набагато легше, ніж повністю створювати новий, і дозволяє підтримувати його естетичний вигляд.
Яку реакцію ви вже отримали від студентів та викладачів, які спостерігають за процесом роботи?
– Реакція була дуже теплою. Хоча, працюючи на висоті, не завжди вдається спілкуватися з перехожими, багато хто зупинявся, цікавився, фотографувався та дякував. Завжди приємно бачити живий відгук.
Розшифруйте символіку елементів муралу на коледжі
– Мурал поєднує образи студентів, елементи електронних схем, шестерні, геодезичні прилади, спортивну символіку та сучасний залізничний транспорт. Ці елементи відображають напрями підготовки у коледжі. Композиція уособлює молодь, знання, інженерну точність та прагнення до розвитку — усе те, що формує освітній простір закладу.
Чи пов’язує вас щось із коледжем чи Конотопом?
– Це вже моя друга реалізована робота у Конотопі. У 2018 році я створив мурал на фасаді краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського — зображення історика стало частиною культурного обличчя міста.
Яку роль, на вашу думку, відіграє публічне мистецтво у формуванні культурного середовища навчального закладу?
– Публічне мистецтво — це не просто прикраса, а спосіб формування ідентичності закладу. Воно оживлює простір, створює середовище, в якому хочеться розвиватися, і є джерелом натхнення для студентів та викладачів.
Що для вас особисто означає ця робота?
– Цей мурал для мене — більше, ніж черговий проєкт. Це можливість залишити слід у місті, зробити внесок у формування його візуальної культури, підтримати молодь. Хотілося, щоб ця робота не лише прикрашала фасад, а й нагадувала про силу знань, співпраці та постійного розвитку.
Варто зазначити, що ініціаторами появи муралу на стінах коледжу були саме студенти Класичного фахового коледжу СумДУ. Ідея виникла на початку грудня 2024 року. А вже за півроку вона була втілена в життя завдяки підтримці студентської ініціативи директоркою коледжу Тетяною Гребеник.
