Живим коридором із квітами і прапорами жителі Старого села Нижньосироватської громади зустріли траурний кортеж. З російсько-української війни на щиті повернувся захисник України, Руслан Таран.

Товариш загиблого Олег розповів: востаннє спілкувався з другом 13 квітня. Тоді він розповів у переписці, що їде в напрямку Авдіївки.

У Старому селі на Сумщині поховали солдата Руслана Тарана

“Він для мене був як брат. Був завжди усміхнений, радісний, мужній. З початку вторгнення він одразу пішов на захист Батьківщини. Це та людина, яка показувала силу, міць, дух, характер. Він загинув під Авдіївкою, Покровський район”.

З квітня Руслан вважався зниклим безвісти. Весь цей час родина і друзі сподівалися на краще, але згодом отримали трагічну звістку.

“Познайомився я з ним років 5 назад. Людиною він був доброю і чуйною, нікому нічого поганого не зробив, завжди веселий був. Знаю, що він дуже щиро любив свою країну, пішов захищати родину. Дуже переживав за своїх братів”, — розповів Олександр Прохоренко, друг Руслана Тарана.

Солдат Руслан Таран, стрілець-помічник гранатометника парашутно-десантної роти загинув 21 квітня 2024 року біля села Тоненьке Покровського району Донецької області.

Руслан був старшим сином в родині.

Його батько також з перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Сім’я переїхала до Старого села з Хотінської громади.

“Цю родину знаю з моменту, як вони приїхали сюди. Русік не вчився вже в нашій школі, він вчився в аграрному виші, а двоє його молодших братів ходили до нас в школу. Ця дитина – найкращий друг мого сина. Розумний, добрий, завжди усміхнений, завжди вітається. Він приїжджав останній раз у відпустку, вони зустрічалися. Він приходив до нас. Потім поїхав. І так тиждень минає – від Русіка немає дзвінків. Кажу почекай, може він на завданні, а він каже “Мамо, напевно, щось сталося страшне”, — сказала Зінаїда Бичкова, мама друга Руслана Тарана.