«В акушерстві не буває легко». Як працює пологовий на прикордонні
Ігор Барахович народився на Луганщині. Попри те, що в родині не було лікарів, ще в юності вирішив пов’язати своє життя з медициною. Чоловік вступив до Луганського медичного інституту, де перші п’ять років вивчав загальну медичну практику. Говорить, із усіх предметів найбільше подобалися анестезіологія та акушерство. І хоч на шостому курсі студенти могли обрати спеціалізацію субординатури, вирішальною була думка комісії. Так Ігор Леонідович потрапив до акушерсько-гінекологічної групи лікарів-ординаторів.
Довчившись, у 1995 році разом із дружиною, яка родом із Сумщини, переїхали в Глухів. До місцевої лікарні молодий медик прийшов на посаду районного акушера-гінеколога. А вже за п’ять років — став завідувачем гінекологічного відділення.
Із того часу змінилося все. Зменшилася кількість пологів: коли я прийшов на роботу, ми приймали близько 800, а зараз — 300. Змінилася апаратура: додалися лапароскопи, гістероскопи, дихальні апарати. Збільшився вибір медикаментів, з’явилися чудові препарати для зупинки кровотечі, шовні матеріали. У будь-якому разі, не можу сказати, що стало легше — в акушерстві легко не буває, — але точно стало зручніше, — розповідає лікар.
У 2021 році, коли почалася реорганізація медзакладу, Ігор Барахович очолив акушерсько-гінекологічне відділення. Сьогодні в його команді працює 26 людей.
Одна із них — Наталія Нібак, неонатолог Глухівської лікарні. Жінка народилася в Кролевці в родині вчителів, проте рідна тітка-медик ще з дитинства знайомила її зі сферою охорони здоров’я. Після школи Наталя вступила до Харківського національного медичного університету на спеціальність «Педіатрія». Говорить, хоч навчання й було складним, та вона дуже хотіла стати лікарем.
Сім років тому Наталія приїхала до Глухівської лікарні як лікарка-інтерн, мріяла працювати педіатринею, та, після курсів із неонатології, спеціалізацію змінила. Сьогодні її задачі — бути присутньою під час пологів і підтримувати породіллю, займатися з новонародженими дітками. Окрім цього — надавати мамам поради щодо вигодовування, догляду, вакцинації тощо.
Зустріли війну на роботі
Коли почалася велика війна, Глухів, який знаходиться менш ніж за 15 кілометрів від кордону з Росією, опинився в блокаді: росіяни обійшли місто та перекрили трасу на Київ і Шостку, а в напрямку Сум — виставили блокпости. До заблокованого міста не привозили продукти та ліки, а цивільних, які намагалися виїхати з Глухова, росіяни ретельно перевіряли. Врешті, майже перед самою деокупацією Сумщини, на початку квітня 2022 року, російські військові підірвали міст на трасі до обласного центру і ще більше ускладнили логістику.
«Ми зустріли повномасштабне вторгнення на роботі — навколо все бахкало та гриміло, — ділиться Ігор Барахович. — Воно й зараз гримить, ви чули сьогодні?».
Тоді, у 20 числах лютого 2022 року, в акушерсько-гінекологічному відділенні Глухівської лікарні було п’ятеро новонароджених дітей і ще дві жінки мали незабаром народити.
«Ми запитували у жінок, чи є їм куди виписуватися, й дали можливість зробити це завчасно. Але всі залишилися до «фізіологічної виписки» — тієї дати після пологів, яку рекомендує МОЗ», — говорить Наталія Нібак.
У перші місяці великої війни медичний персонал спускав пацієнток з операційних палат гінекологічного відділення у бомбосховище, малечу з пологового кутали в ковдри та супроводжували туди разом із мамами. У підвалі головного корпусу лікарні обладнали невелику пологову залу з освітленням, водою й ліжками. Та, на щастя, скористатися нею не довелося.
«Морально було дуже важко. У кожного з нас сім’ї. У мене, наприклад, діти в Києві — одна донька змогла евакуюватися, інша — залишилася в блокованому місті, з якого я не міг її забрати. Усі мали свою біду, й ніхто не знав, що буде далі», — ділиться завідувач відділення.
Штовхала машину в полі
Попри те, що в лікарні був запас ліків і продуктів, відсутність сполучення з Києвом чи Сумами давалася взнаки.
У відділенні була вагітна, чия дитина мала критичну ваду серця та потребувала оперативного втручання. Ми не могли приймати ці пологи у нашій лікарні. У супроводі акушерки та водія жінку повезли лікарняним транспортом до Сум. Росіяни зупинили їх на блокпосту за містом, змусили повністю роздягтися та обшукали, — розповідають медики.
Іншу вагітну, яку вивозили з Глухова до Сум в перші місяці війни, супроводжували не лише медики, а й представники місцевої влади.
За перші два місяці повномасштабного вторгнення до акушерсько-гінекологічного відділення Глухівської лікарні поступили дев’ять вагітних із передчасними пологами через відшарування плаценти. До початку великої війни такі випади траплялися два-три рази на рік.
Загалом, за ці півтора року були випадки, коли жінки при надії через постійні обстріли жили в гінекологічному відділенні Глухівської лікарні по кілька місяців. Заради безпеки мами та дитини у стаціонарі й досі можуть залишати вагітних на пізніх термінах, які мають патології та проживають у віддалених чи прикордонних селах.
У операційних працювали з генератором
Коли взимку почалися перебої з електроенергією, лікарня, яка мала генератор для резервного живлення, придбала ще один, додатковий, виключно для пологового відділення.
«Уся апаратура живиться через розетку — автономного заряду, на жаль, немає. Тож в операційних працювали завдяки дизельному генератору. Лікарня мала запас пального, тож перебоїв не було», — розповідає завідувач пологового.
У пологових залах і палатах дотримувалися світломаскування — на вікнах там жалюзі, які допомагають приглушити яскравість. Але загалом, лампи залишали увімкнутими лише на медичних постах, а в палатах ставили маленькі нічники.
Наразі в медзакладі встановлюють більший, потужний генератор, який буде працювати для жіночої консультації та поліклінічного відділення.
«Готуємося до майбутньої зими, плануємо закупити теплі ковдри для діток, уже придбали матраци з підігрівом, від ЮНІСЕФ отримали конверти для підігріву новонароджених — вони заряджаються й можуть зберігати тепло протягом двох діб», — додає Ігор Барахович.
Про пацієнток
До Глухівського акушерсько-гінекологічного відділення приїжджають народжувати не лише місцеві, а й жінки з Путивльського, частини Кролевецького, Середино-Будського, Ямпільського районів. Загалом, лише цьогоріч тут народили 80 мешканок інших громад Сумщини.
За період повномасштабного вторгнення наймолодшою була 15-річна породілля. У мирний час ми б не змогли прийняти її випадок, але тоді не було сполучення з іншими містами, тож пологи приймав наш заклад. Найстаршою мамою стала жінка 48 років, — розповідає Наталія Нібак.
Медики говорять: прослідковується збільшення кількості гінекологічних хвороб і оперативних втручань. Найчастіше оперують новоутворення — міоми та кісти. Багато жінок звертаються із запальними процесами, обумовленими переохолодженнями, зокрема, через перебування у підвалах. Збільшилася кількість жінок із порушеннями менструального циклу в старшому віці.
«Проте, ми бачимо, що жінки поступово адаптуються до ситуації. Повертаються з евакуації, виявляють бажання народжувати в Україні. Стають на облік, зокрема, й у нашому медзакладі», — додає лікар.
Як працюють сьогодні
«Кількість пологів у відділенні зменшилася: у 2022 році їх було 306, за вісім з половиною місяців 2023 року — 173. Та варто зазначити, що спад народжуваності на 30% показує і всеукраїнська статистика. Це найнижчий показник за роки незалежності», — розповідає Ігор Леонідович.
Причин, розповідає медик, багато: евакуація жінок за кордон, міграція в інші регіони України, стосунки на відстані тощо.
Попри війну, глухівські лікарі залишили можливість партнерських пологів. А враховуючи, що чоловіки породіль можуть перебувати у війську, до них допускають подруг і мам. Непоодинокими є й випадки ЕКО — за час великої війни у Глухівській лікарні були й консультації щодо процедури, і приймання пологів.
Щодо забезпечення — цьогоріч ми контрактуємося з Національною службою здоров’я України та отримуємо допомогу від ЮНІСЕФ — вони підтримують родопоміжні заклади, які приймають не менше 150 пологів на рік. Наступного року ми розраховуємо на цю підтримку, але й очікуємо на продовження контрактування послуг із НСЗУ, — говорить завідувач.
За період повномасштабного вторгнення відділенню поставили кисневий генератор, для гінекології придбали гістероскоп.
Відділення забезпечене медикаментами та розхідними матеріалами, повністю укомплектоване фахівцями — ніхто з медиків не виїхав. Національна служба здоров’я платить гроші вчасно. Безумовно, через зменшення кількості пологів оплата стала меншою, але вони обіцяють підвищити вартість послуг. Частину коштів отримуємо з оплати інших пакетів послуг, за якими законтрактована лікарня, але робота не зупиняється — підсумовує Ігор Барахович.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ