В Андріяшівській громаді щоранку поіменно згадують полеглих захисників

У селі Андріяшівка Роменського району під час щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання замість формального сигналу — звучатиме голос місцевого жителя Сергія Бутка, який поіменно згадуватиме тих захисників з громади, які загинули за Україну. Нині їх 32.

Сергій Бутко начитує імена тих мешканців своєї громади, хто загинув захищаючи Україну. Його голос став основою нового формату вшанування пам’яті. Відтепер через систему гучномовців у Андріяшівці лунатиме звернення, в якому поіменно голосом Сергія щодня о 09:00 згадуватимуться воїни, що загинули за Україну, повідомляє Суспільне.

“Коли я озвучував ці імена, то відчував дуже велику відповідальність. Сказать по правді, це не просто. Тому що кожне ім’я повинні пам’ятати. Це чиясь сім’я, чиясь доля, і дуже важливо, щоб люди розуміли і пам’ятали своїх героїв”, — сказав Сергій Бутко.

Голос Сергія Бутка став частиною щоденного ритуалу пам’яті. Голова громади Інна Дибчинська каже, щоідея хвилини мовчання полягала в тому, щоб вона звучала не як формальний сигнал, а як живе звернення.

“Наша громада повинна знати поіменно наших Героїв, які віддали своє життя за те, щоб ми могли жити під мирним небом вільної, незалежної України. Наші герої не будуть забуті. Ми хочемо, щоб їх імена звучали, щоб їх чули, пам’ятали, мали вдячність і пам’ять про них”, — сказала Інна Дибчинська, голова Андріяшівської селищної ради.

В бібліотеці Андріяшівського будинку культури зберігаються біографії загиблих воїнів громади, говорить директорка будинку культури Аліна Чигрин. Кожен охочий може ознайомитися з історіями тих, чиї імена звучать щодня о 09:00.

“Це фото, спогади, документи. Це не просто архів. Це пам’ять, яку можна прочитати, побачити, відчути. Школярі приходять і цікавляться. Для них це не просто історія — це приклад. Це імена, які вони чують щодня, і тепер можуть дізнатися, ким були ці люди, чим жили, за що боролися”.

Нині з гучномовця мешканці Андріяшівки чутимуть 32 імені воїнів — жителів їхньої громади.

Ці імена, говорить десятикласник Артем, який разом з родиною переїхав до Андріяшівки з Покровська, він сприймає їх як нагадування про людей, які заплатили найвищу ціну за мирне життя.

“Коли чую хвилину мовчання і імена загиблих воїнів, я розумію, що вони померли, захищаючи мій дім і мою родину. Мені дуже важливо знати їх імена, тому що вони захищали те, що мені дуже важливе”, — сказав Артем.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ