«Вага найбільшого кавуна — 16,5 кг»: як у Беседівці на Сумщині вирощують баштанні
На шести гектарах у селі Беседівка на Сумщині достигають майже два десятки гібридів кавунів. Третій рік поспіль їх вирощує місцевий фермер Петро Постіл. Цьогоріч перші беседівські кавуни з’явилися на прилавках близько тижня тому. Як вирощують солодку ягоду на півночі Сумщини, попри приморозки, спеку та війну, як визначають стиглість і яким був найбільший кавун — у матеріалі Суспільного.
Посеред кавунового поля агроном Сергій Хомутов визначає, чи достигла ягода.
«Основним показником стиглості кавуна є лопатка перша засохла і вуса — ліворуч і праворуч. Також жовта плямка. Найважчий кавун, який нам потрапляв до рук, — гібрид Арашан вагою 16,5 кілограма», — розповів агроном.
Чоловік каже: цього року тут прогнозують урожайність на рівні 35–40 тонн з гектара. Втім, додає: головне — не кількість, а якість. Загалом на полі росте близько 25 тисяч саджанців кавунів.
«Дині, їх небагато — це наші експериментальні, пробуємо вирощувати дині в нашій зоні. Дуже тяжко цього року нам довелося в боротьбі з весняними приморозками зберегти розсаду. Далі пішла спека. З нею ми боремось, як можемо. Плоди травою накриваємо і бур’янами і антистресанти застосовуємо. Все робимо, щоб зберегти наш урожай. По периметру також довелося обгородити сіткою, бо зайці дуже дошкуляли. Звели до мінімуму втрати врожаю», — поділився Сергій Хомутов.
«Найбільше подобається у своїй роботі з вирощування кавунів — це коли його доглядаєш, своїми руками вирощуєш з насіння. І потім виростає смачний великий кавун — це найбільша радість у нашій професії», — розповіла працівниця господарства Оксана Проценко.
Оксана Проценко працює з кавунами від теплиці й до поля. Каже: цьогоріч викликів вистачає.
«Також шкодять нам цього року і зайчики, дуже багато гризуть кавунів, і кози дикі також приходять», — розповіла жінка.
На шести гектарах у Беседівці достигають майже два десятки гібридів кавунів. Третій рік поспіль, попри війну та постійні російські обстріли, їх вирощує місцевий фермер Петро Постіл. Каже: починали з двох гектарів, нині баштан займає шість.
«Із них 10 у більшому обсязі гібридів і з десяток гібридів таких — по 5, по 10 насінин. Пробуємо, дивимося, які вони виходять на півночі Сумщини. Кавуни — не наша ягода, але вже сьогодні завдяки гібридам ми отримуємо гарні врожаї. Ми практично мінімізуємо хімію сюди, жодного гербіцидного обробітку не робили. Механічний обробіток міжряддя, і у рядках дівчата висаповували баштан», — розповів підприємець Петро Постіл.
Перший рік вирощування, згадує підприємець, був найпростішим. Далі погодні умови щосезону випробовували господарство на міцність.
«Вже ми третій рік вирощуємо. Перший рік був найлегшим. Певно можна сказати, кавунячий рік. Другий рік також важкий, приморозки були. І цей рік постійні катаклізми: були приморозки, потім дощі великі, кавуни почали гнити. Наразі спека аномальна і є опіки на кавунах», — додав пан Петро.
Попри всі труднощі, частину врожаю господарство традиційно передає кільком медзакладам, додає підприємець:
«Ми кожного року допомагаємо. Відправлятимемо кавуни у Роменську, Недригайлівську та Сумські лікарні. У нас є така можливість. Сказати, що це бізнес, я б не сказав. Більше це хобі. Ми отримуємо моральне задоволення. Коли важко дається, отримуєш моральне задоволення від результату, що вийшов».
Крім баштану, на своїй земельній ділянці у Беседівці Петро Постіл облаштував мінізоопарк. На площі понад гектар живуть благородні олені та лані. Вільно ходять павичі, а на ставку плавають чорні лебеді.
«Хочу подякувати нашим захисникам, завдяки яким ми можемо працювати на нашій рідній українській землі. І ягодою ми будемо ділитися з усіма, хто цього буде потребувати», — говорить Петро Постіл.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію