Власна справа у декреті: як багатодітна мати із Сумщини відкрила сироварню за грантові кошти
Наталя Перекопська із села Суха Грунь на Роменщині 20 років працювала сільською фельдшеркою. Зараз жінці 41 рік, вона перебуває у декретній відпустці із сьомою дитиною. Маючи власне господарство та корів, жінка завжди полюбляла виготовляти сир і масло для родини та друзів. Проте через брак часу перетворити це на бізнес не вдавалося. Ситуація змінилася, коли під час декретної відпустки Наталя побачила оголошення про грантову програму для жінок Mercy Corps BLOOM. Попри сумніви, вона подала заявку — і виграла 210 тисяч гривень на розвиток власної справи. Суспільне поспілкувалося з жінкою.
Від медицини до власної справи
Наталя Перекопська 20 років працювала фельдшеркою в рідному селі. Після реорганізації медпункт закрили, і вона перейшла на посаду медичної сестри в центр первинної медичної допомоги в Липовій Долині. Нині жінка у декретній відпустці.
«Це у мене сьома дитина, я в декрет не ходила ні з одною дитиною. У два місяці я виходила на роботу. До дитсадка я тягала з собою на роботу, по селу із коляской. Перших двох дітей мені покійна свекруха помогла, а далі все сама. Хоч за сьомим кругом вирішила посидіти в декреті. І от як кажуть, сиділа жінка, скучала», — розповідає Наталія.
За її словами, ідея зайнятися переробкою молока виникла через критичне падіння закупівельних цін. Раніше молоко приймали по 10 гривень за літр, згодом ціна знизилася.
«Я задумалася над рентабельністю, адже здавати молоко стало дешевше, ніж воду. До цього пробувала варити витяжні сири та робити масло лише для сім’ї та друзів. Здебільшого купували сире молоко. Зараз у нас на все село залишилося лише 12 корів», — розповідає Наталя.
Раніше, через брак часу та роботу, повноцінно займатися сироварінням жінка не могла. З виходом у декретну відпустку з’явилася можливість приділити час розвитку власної справи.
Грантові кошти та обладнання
Навесні жінка побачила інформацію про грантову програму підтримки жінок Mercy Corps BLOOM. Вона подала заявку, прикріпивши фотографії своєї крафтової продукції, та пройшла відбір. Спільно з координаторами проєкту був розроблений бізнес-план.
У квітні заявку затвердили, і Наталя отримала фінансування у розмірі 210 тисяч гривень. Кошти необхідно було освоїти до кінця травня. За грант Наталя придбала ще одну корову з племзаводу «Михайлівське» — чорнорябу українську молочну породу. А також необхідне обладнання: автоклав для виготовлення згущеного молока, коптильню холодного копчення для розширення асортименту сирів, холодильник для визрівання напівтвердих та твердих сирів, сироварню на 40 літрів, виробничий стіл та мийку.
Усе обладнання надійшло в червні, і відтоді, розповідає Наталя, почала активно експериментувати з рецептурами, підбираючи ідеальні пропорції та температурні режими, зокрема для згущеного молока.
Виробництво та реалізація
Наразі у господарстві жінки дві дійні корови, які дають близько 25 літрів молока на день. Із них 12–15 літрів вона щоденно використовує для переробки, що дозволяє отримувати близько кілограма готової продукції на добу. Процес виготовлення сиру займає приблизно шість годин постійного контролю за температурою та кислотністю.
«Коли корови не хворі, не спека, то я маю 25 літрів молока. Якщо ми беремо сир, це, виходить 2,300-2,500 кг сиру. Це, якщо переробити усе молоко. Інформацію в основному я черпаю з інтернета, а дуже б хотілося повчитися у професіоналів», — розповідає Наталія.
В асортименті сироварні: масло, сир «косичка», моцарела та згущене молоко. Наразі Наталя сконцентрувалася на витяжних сирах, адже вони не потребують визрівання. Термін їх реалізації становить до 10 днів. Від твердих сирів жінка поки відмовилася через ризик тривалих відключень електроенергії.
Проблем зі збутом у підприємниці немає — продукцію швидко розкуповують односельці завдяки «сарафанному радіо», тому потреби їздити на ринок не виникає. Частину продукції із задоволенням споживає велика родина.
«Роблю те, що користується попитом. Окрім того, в мене ще ж дітвора — всі молочні. З’їдають ще ж, це ж не тільки на продаж. Сіли, ням-ням і нема».
Труднощі та плани на майбутнє
Жінка ділиться, бізнес приносить мінімальний прибуток через високі витрати на утримання корів. За словами Наталі, тваринам потрібне не лише сіно, а й зернові, макуха, соєвий шрот та біовітамінні добавки, що робить собівартість продукції досить високою. Крім того, у селі гостро стоїть проблема спарювання корів через відсутність фахівців зі штучного запліднення та малу кількість поголів’я.
«Щоб сказати, що я золоті гори ворочаю, то ні. Щоб вийти на нормальний прибуток — трішки більше потрібно молока. Я зі своїх корів більше вижати не можу. Як з’ясувалося, у мене одна корова не тільна. Тобто зараз лише дві корови дають молоко. Плюс велика проблема їх спарувати. Немає штучного запліднення, ніхто не хоче займатися цим у приватному секторі, так як це не рентабельно».
Проте жінка не планує зупинятися. Її головна мрія — придбати корову породи Швіц, чиє молоко найкраще підходить для сироваріння, а також збудувати окреме приміщення для сироварні за всіма нормами. Якщо ситуація з електропостачанням у країні стабілізується, Наталя планує розширити асортимент напівтвердими та твердими сирами, а також сирами з пліснявою.
«Я розумію, що якщо не здаватися, то все вийде», — ділиться Наталія.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію