Волонтерка із Сум купує дрони та розповідає про війну закордоном

Наталка Ярошенко волонтерить із 2014 року. Розповідає — все почалося з Революції гідності. Тоді зав’язала знайомства з військовими, поповнювала бібліотеки на лінії зіткнення.

“Більшість культурних заходів, на яких я волонтерила, стосувалися мілітарного. Під час цих подій ми збирали то на тепловізори, то на машини, то на дрони, це ще перші дрони, які були за часів ООС”, — говорить Наталя. “Волонтерство тоді якось втримало моє ментальне здоров’я і допомогло створити ту спільноту, в якій я і зараз знаходжуся”.

Повномасштабна війна в Україні почалася, коли Наталка була в Німеччині.

Звідти у перші місяці вторгнення і до травня 2022 вона відправляла гуманітарну допомогу в Суми.

“З початку повномасштабної у мене були контакти, вже напрацьовані логістичні маршрути. Це допомогло мені формувати активні відправлення. Перші дні повномасштабної — це було більше про логістичні шляхи. Я пам’ятаю, що ми з батьками вже не говорили про те, що робити, що не робити. Перше було питання: чи планують виїжджати? Сказали — ні. І тоді ми почали думати, що можемо робити та чим допомагати”.

На сьогодні Наталка формує всі запити винятково під мілітарні потреби.

“Запити в нас діляться на 3 категорії. Перше — це техніка — дрони розвідувальні, дрони-бомбери, дрони-камікадзе. На другому місці медичне — кровоспинні, турнікети, оклюзійні наліпки, ліки для стабілізації контузії. На зимовий період додалися кардіо ліки, ліки противірусні. На третьому місці особистий захист — сухі душі, захист від намокання ніг, який протидіє окопній хворобі, шоломи, рукавиці тощо. Сюди ще додаються лопати, іноді човни, засоби гігієни”.

Близько 700 тисяч гривень та до 4 тисяч євро зібрали за останній рік, говорить Наталка. За її словами, все витратили на закупівлю медичних засобів для військових. З останнього, каже, докупили та відправили турнікети.

“Ми збирали кошти на ліки для стабілізації контузій, і точно знаю, що це критично допомогло на напрямку Серебрянські ліси, де на той момент служив не один військовий з Сум”, — пояснює Наталія Ярошенко. — Зазвичай ця допомога йде на Херсонський напрямок, Запоріжжя, Донеччину. Я співпрацюю з громадською організацією “Волонтери Черкащини. Група Койоти”. Там є волонтер Юрій Кулик, який направляє допомогу на Донеччину та Херсонщину. Все інше — то ми користуємося поштою”.

За цей рік, говорить, завдяки зборам, вона з командою придбала 6 різних дронів. Майже всі, за словами Наталки, переобладнані на дрони бомбери. На один із них назбирала коштом подарунків на свій день народження.

“Це був дрон Мавік Т3. Потужна машина. Купляла його в Німеччині. Як мені відомо, він продовжує зараз працювати як розвідувальний дрон. Я б залюбки збирала на відновлення ветеранок і ветеранів цієї війни, але про це говорити ще надто рано”.

За словами Наталі Ярошенко, через зміни в законодавстві про ввезення гуманітарної допомоги, вирішила шукати українських виробників: “Цьогоріч ми максимально в зборах перевели все на українські відповідники. Турнікети ми закуповуємо в Україні. Це дешевше, швидше. І так ми підтримуємо українське виробництво. Кровоспинні, засоби для особистого захисту — це ми знаходимо в Україні”.

“За два роки повномасштабної звісно змінився вектор. Якщо раніше ми працювали на локальних культурно-мистецьких заходах, подіях, то зараз це все виходить на інші масштаби. Вони передбачають вихід на міжнародну арену”, — продовжує розповідь Наталка.

Вона є учасницею конференцій та спікером молодіжних заходів в країнах Європи, зокрема, Франції, Фінляндії, Австрії, Угорщині, Румунії, Нідерландах, Іспанії, Бельгії.

Говорить, що волонтерство на міжнародних конференціях — частина її життя.

“Їм потрібно пояснювати здавалося б банальні речі — що саме зброя може захистити від терористичних нападів. Для однієї категорії ми можемо говорити, щоб надали зброю, а для іншої — роззбройте Росію. У Німеччині, наприклад, досить потужним меседжем є говорити про зміни клімату. Говорити, яким чином війна Росії проти України (саме так потрібно говорити, а не “війна в Україні” чи “українська війна”) зводить нанівець зелені звички європейців доки триває повномасштабне вторгнення”.

Маючи педагогічну та екологічну освіту, Наталка паралельно працює з дітьми та молоддю у власному волонтерському проєкті.

“Ми працюємо разом над екологічним уроком для шкіл, аби діти долучилися до розуміння війни, щоб не залишати їх з цим сам на сам. Діти — це наше майбутнє, і з ними треба говорити про війну в тих аспектах, в яких вони можуть це зрозуміти”.

У найближчих планах, ділиться Наталка, швидше закривати збори та продовжувати шукати якісні засоби тактичної медицини для української армії.

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ