“Я не ховаюсь, лягаю на дивані і читаю журнал”. Як живуть під обстрілами мешканці прикордонної Олексіївки на Сумщині
Село Олексіївка Хотінської громади на Сумщині розташоване за 4 кілометри від російського кордону. Обстріли тут щодня. Місцеві жителі розповіли Суспільному, як змінилося їхнє життя від початку вторгнення.
Пом’ятий паркан. За ним – руїни. Після прямого влучання російського снаряда в житловий будинок вистояла тільки пічна труба. На згарищі залишились фрагменти колишнього мирного життя. В момент удару людей тут не було. Будинок, отриманий у спадок від бабусі, використовували як дачу.
“Хазяйства вже такого, звичайно, нема, як раніше. – Чого? – А як гепне? Куди? Корови дві було, свиней штук 6, а тепер нема нічого, одні утята та кури. Я нікуди не ховаюсь, лягаю на своєму дивані під вікно і читаю журнал. А куди ховатись? Молоді у погріб біжать, а ми вже… (махає рукою)”, — говорить місцева жителька Галина Григорівна.
Місяць тому перед будинком пані Галини розірвався снаряд. Жінка згадує події тієї ночі: “Пів першої ночі як гепнуло, вікна всі повибивались. Я лежала на дивані, під вікном у мене диван, все на мене оте посипалось. Ну я не злякалась. Ногу там трошки поранило. У ванну перебігла, узяла ще і табуретку, сіла і сиділа, а вони усі в погребі були”.
Пані Галина розповідає: тоді повибивало вікна, осколками побило дах, пошкодило паркан. “Спасибі сільській раді, дали нам допомогу. Спочатку вікна плівкою забили, а потім вікна вставили”, — говорить жінка.
В Олексіївці снарядами пошкоджені кілька будинків, село обстрілюють щодня, і вибухи чути постійно, розповідає представниця старостату Наталія Шапаренко: “Вранці було з вертольота, чули, як вертоліт летів. А ввечері я вийшла на вулицю – ну не чула цих лопатей, може десь далі. Ну два рази такий вихід був, що це жахи були просто”.
За словами пані Наталії, із 350 мешканців Олексіївки виїхала третина, і люди продовжують виїжджати, в основному ті, хто з дітьми. Дітей у селі залишилося небагато, найменшій 6 років.
Продавчиня місцевого магазину пані Оксана згадує, як ховала від обстрілу під прилавком маленьких покупців: “Вони прийшли купити морозиво і почалося тут по городах і всюди. Я їх сюди забрала, прикрила, пересиділи, перестріляло, відправили по домах, всі побігли бігом. А я далі працювати. Спочатку було страшнувато, а зараз вже звично”.
Сама пані Оксана не місцева, їздить сюди на роботу із Сум, каже, міняти роботу не збирається: “А де безпечно? Зараз немає на Україні безпечного місця. Я люблю цих людей, мені тут подобається. До останнього… Якщо вже виселять зовсім, то поїдемо усі”.
Обстріли прикордонних територій почастішали, говорить голова Хотінської громади Микола Торяник: “Сьогодні Костянтинівка, міномети 82. Вчора буквально зранку з вертольота село Степне, два потужних обстріли було, потрапило в центр села, в 6 домогосподарствах вибиті вікна, зруйновані приміщення. Слава Богу, ніхто не постраждав”.
На момент зйомок в Олексіївці не було світла через ранковий обстріл. Як розповів Микола Торяник, без електропостачання залишилися кілька населених пунктів: “З самого ранку ми займаємося підключенням електроенергії по населених пунктах Новомиколаївка, Олексіївка, Володимирівка. На жаль, ми вже реально сьогодні об’їхавши і побачивши, скільки роботи, сьогодні не встигнемо зробити всі населені пункти. Намагатимемося зараз зробити з працівниками Обленерго саме ті населені пункти, які великі”.
За словами Миколи Торяника, ремонтувати пошкоджені електромережі, латати дахи, посічені осколками, і ставити нові вікна замість вибитих вибухом у громаді доводиться практично щодня.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ