Як будувати бізнес на кордоні з Росією: історія сумчанина Олександра Ольховика
Сумчанин Олександр Ольховик з 2017 року має власне виробництво, де виготовляє сувенірну продукцію за допомогою лазерної різки та гравіювання. З початку повномасштабного вторгнення виробництво стало другою домівкою для Олександра та його родини, а професійні навички знайшли застосування й в інших сферах. Він почав допомагати армії та волонтерам.
“Я всім писав, що у мене є таке обладнання, яке швидко можна переформатувати й робити щось на потреби армії, волонтерів. Прийшли перші заявки, що у людей вибило шибки… людям закрити вікна. Потім почали звертатися військові — ми для них робили такі штуки для заряджання магазинів… і віддавали”, — каже підприємець Олександр.
Також за допомогою обладнання нарізали тканину для маскувальних сіток та бронежилетів. Далі Олександр вирішив популяризувати Сумську область. Відтак, разом із товаришем, створили карту Сумщини. Пізніше – України.
“У нас були залишки якогось матеріалу. І ми розуміли, що зараз у людей просити якісь кошти — а ось у нас мапа — дайте нам грошей – ні. Ми просто вибрали декілька людей і ми їм відправили, подарували, щоб вони популяризували нашу область. Голові військової адміністрації ми кажемо: чому ви даєте брифінги на фоні порожньої стіни, нехай висить Сумська область, нехай люди бачать, який вигляд вона має”, — говорить він.
Олександр додає: “Після того, як ми вже презентували це, нам зі всієї України почали писати — питати: а чи можете ви зробити іншу область… а краще давайте усю Україну. На кілька місяців ми зачинились в офісі й почали роботу”.
Розповідає, які пам’ятки використовували для позначення міст: “Для початку покажу, який вигляд вона має. Це дуже зменшена версія… Над дизайном ми дуже довго працювали. Здебільшого використовували якісь архітектурні пам’ятки, яким уже по кілька сотень або 498 рік до нашої ери”.
“Кор: — У Сумах ви використали першу кам’яну споруду – Воскресенську церкву, чому саме її? Кор.: — Це — унікальний храм українського бароко… такі храми дуже унікальні як для цієї місцини”, — відповідає на запитання Олександр.
Сашко говорить: працювати на кордоні з Росією – складно. У першу чергу – морально. Розповідає про те, яким повинен бути бізнес під час війни, на його думку: “Бізнес під час війни – це дуже різний бізнес. Є бізнес на нулі: у Донецькій, Луганській області, навіть — у Сумській області. Він відрізняється від бізнесу Львова, Дніпра. Усі працюють, у всіх є складнощі, але не всі розуміють, чи вернуться вони сьогодні додому. Ось в чому різниця. Ми працюємо у нашому офісі, укритті й часто чуємо вибухи на кордоні з Росією. І стає лячно на 2 хвилини, а потім ти розумієш, що не доробив замовлення і йдеш робити замовлення”.
За його словами, коли живеш на кордоні з Росією, дуже змінюється світосприйняття. “Ти постійно відчуваєш натиск”, — зазначає він.
Про складнощі в роботі говорить: “Дуже погано зараз з постачальниками… багато виїхало, багато — в окупації. Саме через те, що ні з чим працювати, іноді виникають питання, чи ближче до Центральної України перевезтись або зробити там закупки якісь. Бо якщо немає з чим працювати, то і роботи немає. Однак ми викручуємося, знаходимо нові варіанти для себе і тягнемо все на собі”.
Наразі найбільше хлопець мріє про мирну та незалежну Україну. Бо ж тільки у такій країні прагне розвивати свою справу і надалі.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ