Як на Сумщині раніше відзначали Стрітення
Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури поділився традиціями Сумщини на Стрітення (Стрічення, Стре́чення), що відзначають 15 лютого.
На Кролевеччині вважали: якщо вітер перегонить через дорогу хоча б одну соломинку, то весна буде затяжна і повимітає усе із клунь. Якщо ж на Стрічення буде відлига, то весна має бути тепла та незатяжна. Вірили, що посвячені в церкві цього дня вода і сіль мають лікувальні властивості. «Нема краще ліків , як стріченська сіль», – так вважали мешканці села Дубовичі і використовували цей засіб від пристріту людини або худоби. Діяти потрібно було так: узяти сіль «у щипітку і трічи поводить тією рукою по людині чи худобині, читаючи молитву: «Поміч моя від господа Бога, зтворившого небо і землю», – а потім кинути на жар, нехай потріщить, то як рукою зниме все». На Конотопщині (село Шаповалівка) цього дня носили в церкву святити насіння соняшника, маку, льону, конопель у вузлику: вважали, що після цього буде краща врожайність.
О. Васянович наводить такі прикмети, що спостерегли мешканці Роменщини, Тростянеччини, Охтирщини: «Коли на Стрічення з гір покотиться водичка, то тоді й вродиться пшеничка», «Коли на Стрічення мороз та ясно, на бджоли буде гарне літо, а коли відлига – пшениця вродить», а дехто стверджував і протилежне: «На Стрічення коли буде мороз, то буде гарна пшениця, а коли відлига, то буде багато меду». Як бачимо, подекуди стріченські прикмети зовсім різні.
На Стре́чення збирають талу воду, якщо цього дня відлига. Такою водою миють голову, щоб не боліла. Стреченська вода не псується. Цього дня «Зима з лєтом встрєкається», – казали на Середино-Будщині.
На Охтирщині також вважали, що цього дня зима з літом зустрічається: «Сонце на літо, а зима на морози». Але від цього часу господарю ще треба бути обачним. Не дарма про Стрітення говорили: «Половина зіми, половина зімовлі – бережи з’їди корові». Стрітенською святою водою кропили новонароджену худобу.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ