Як працюють бібліотеки Сум на п’ятому році повномасштабної війни
Бібліотеки Сум працюють із перших днів повномасштабного вторгнення. За ці роки вони стали волонтерськими штабами, пунктами обігріву та просторами психосоціальної підтримки. Директорка КЗ СМР «Сумська публічна бібліотека» Юлія Заговора розповіла в ефірі УР-Суми про реорганізацію системи, вилучення російськомовної літератури, поповнення фондів і нові проєкти.
Цей текст можна послухати за посиланням.
Перші дні вторгнення
Юлія Заговора очолила бібліотечну систему за місяць до початку повномасштабного вторгнення. За її словами, 24 лютого 2022 року вона не одразу усвідомила, що ситуація змінилася, і пішла на роботу. Спокій і впевненість директорки, вважає вона, згодом допомогли сформувати бібліотечну команду.
«З першого дня і по сьогоднішній день бібліотеки працюють», — наголосила Юлія Заговора.
Спершу бібліотекарі зберігали майно та фонди. Коли російські війська відійшли від Сум, почали поступово обслуговувати читачів. Простори бібліотек стали місцем підтримки й спілкування для громади, особливо для людей поважного віку. З перших днів бібліотеки також стали волонтерськими штабами.
За словами Юлії Заговори, бібліотекарі допомагали військовим із обігрівом і харчуванням.
Реорганізація
Попри обстріли й прифронтове становище, рішення про реорганізацію ухвалили спільно з місцевою владою та за підтримки Міністерства культури. 1 червня 2023 року Сумську централізовану бібліотечну систему реорганізували в комунальний заклад «Сумська публічна бібліотека».
У системі створили чотири профільні бібліотеки:
- дитяча бібліотека імені Столбіна;
- бібліотека-філія №4 — медіатека;
- молодіжна бібліотека-філія №8;
- інклюзивна бібліотека-філія №11.
Нині заклад має 16 структурних підрозділів. Дванадцять із них розташовані в місті: це центральна бібліотека та бібліотеки-філії. Ще чотири — бібліотеки-філії старостинських округів. Пушкарівська бібліотека призупинила обслуговування через безпекову ситуацію, а за домовленістю літературу її читачам доставляє бібліотекарка Чернечинської бібліотеки-філії. Стецьківська та Піщанська бібліотеки працюють, а Стецьківська ще й бере участь у проєктах.
Фонди й вилучення російськомовної літератури
На 1 січня 2026 року загальний фонд Сумської публічної бібліотеки становить 595 308 примірників. Поповнення фондів Юлія Заговора називає одним із головних напрямків роботи.
«Книга в даний час є теж зброєю», — сказала вона.
Із початку повномасштабного вторгнення бібліотека вилучає літературу за рекомендаціями Міністерства культури. Списували дублетні видання, застарілий фонд і літературу, що пропагувала Росію, зокрема політичної тематики. Галузеві видання російською мовою — наприклад, з медицини чи техніки, яких немає в оригіналі, — перенесли за межі доступу користувачів. Класику залишили в одному чи кількох примірниках.
За словами директорки, таке рішення виявилося виправданим. Торік до бібліотеки звернулася читачка, яка писала наукову роботу з порівняння психології сучасності й минулих часів, і потрібна їй література в фонді була.
Скільки російськомовних книг було до повномасштабного вторгнення, точно сказати складно, бо фонд очищували й раніше. «Військові дії тривають з 2014 року. Потрошку ми вже їх і почали вже списувати давно. Десь було більше 100 000. Ну, система ж дійсно дуже велика», — пояснила Юлія Заговора.
У 2025 році вилучили 20 тисяч книжок. За 2026 рік ці дані ще не підраховували.
Вилучені книжки передають на переробку сировини, усе оформлюють офіційно. Кошти надходять на рахунок бухгалтерії, і за них бібліотека купує потрібну літературу.
Як поповнюють фонд
За словами директорки, поповнення фондів залишається болючим питанням. «П’ятий рік повномасштабного вторгнення фонд системи поповнюємо з ініціативи наших працівників», — розповіла вона. Бібліотека бере участь у проєктах і грантових конкурсах, залучає партнерів і народних депутатів.
Окремо директорка розповіла про киянку, яка не пов’язана з бібліотекою ні як читачка, ні професійно. Вона оголосила в соцмережах збір книжок для сумських бібліотек і зібрала понад 300 нових сучасних видань. Ще понад 500 книжок до Дня дарування книг передали дошкільні заклади Сумської міської громади.
Психосоціальна підтримка
Під час війни функції бібліотек змінилися: вони стали просторами психосоціальної підтримки. Однією з перших нових ініціатив директорка назвала роботу в межах проєкту першої леді Олени Зеленської «Ти як?».
У межах цього напрямку працюють кілька проєктів:
- Із громадською організацією «Конфіденс» бібліотеки втретє реалізовують спільну ініціативу, цього разу — «Обійми для тебе». Раніше був проєкт «Зупинка Я». Він спрямований на підтримку психічного та ментального здоров’я громади. На базі Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка відкрито кабінет психолога, де безкоштовно працюють з підлітками й дорослими як індивідуально, так і в групах.
- Разом із місцевою організацією Червоного Хреста України з початку війни діє проєкт «Початок» для людей поважного віку. Його реалізують у бібліотеках-філіях №5, №7, №8 та в центральній бібліотеці, де проводять арттерапевтичні заходи.
- Цього року система долучилася до проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки». Його реалізує Міністерство культури України за підтримки ЮНЕСКО та уряду Японії. Юлія Заговора проходить навчання, перша зустріч відбулася в Києві. До кінця року учасники навчаються офлайн і беруть участь у супервізійних зустрічах, а наприкінці мають представити два заходи психологічного спрямування. За словами директорки, сумську систему обрали серед найкращих, для цього потрібно було описати власний досвід роботи.
Тактична медицина та підтримка ветеранів
Ще один напрямок — навчання з тактичної медицини та психологічної реабілітації. Заходи проводять за сприяння радника міського голови Рамі Сартаві, до участі залучають мешканців мікрорайонів. Останнє навчання відбулося на базі бібліотеки-філії №2 для жителів мікрорайону. Участь узяли понад 20 людей, усі отримали сертифікати.
У межах проєкту «Мистецький Фронт, творча спільнота ветеранів» провели 37 заходів, у яких взяли участь 614 осіб. До проєкту залучають чинних військових, ветеранів, їхні родини та родини загиблих.
Цього року в межах проєкту з’явився напрямок вшанування загиблих захисників. Відбулися вже чотири такі заходи. Для кожного захисника готують окремий захід, на який збираються його рідні. «Це дуже важко, але я їм постійно говорю, що от про це потрібно говорити, як нам не важко», — зазначила директорка.
Першим вшанували місцевого військового Олексія Ленгера. Його дружина на зустрічі читала власні вірші, які, за словами директорки, допомагають їй упоратися з емоційним станом. Юлія Заговора запропонувала видати збірку, і жінка погодилася. Книжка вже вийшла, але презентації в бібліотеці ще не було. Допомагає проводити заходи й мама загиблого військового Ніколая Ніколаєнка — Валентина Євгенівна.
«Це один з прикладів того, що вони не залишаються наодинці, що ми поряд, що ми разом», — сказала Юлія Заговора.
Інклюзія
Інклюзивним напрямком у системі опікується бібліотека-філія №11. У 2023 році у центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка за підтримки Міжнародного фонду «АВСі Італія» відкрили громадський центр інклюзивного навчання та розвитку. За два роки співпраці облаштували кабінет психолога, який працює досі, а також пандус, вхідну групу та кнопку виклику персоналу.
В інклюзивній бібліотеці-філії працюють над підтримкою ментального здоров’я та спортом. Торік колектив узяв участь у проєкті «Спортивна платформа» і став фіналістом конкурсу «Кращі інклюзивні практики України 2025».
На базі інклюзивної бібліотеки також діє студія звукозапису. Ідею реалізувало подружжя Анатолій і Дар’я Саси. Дар’я працює бібліотекаркою в секторі для людей з інвалідністю й допомагає людям та захисникам, які втратили зір, адаптуватися до соціуму. У студії вже записували книжки місцевих військових авторів. Через безпекову ситуацію такі записи зберігають на інформаційних носіях і платформах. Анатолій допомагає обробляти матеріали після запису.
Презентації та пункти незламності
За словами директорки, сучасні українські поети й письменники через безпекову ситуацію побоюються приїздити до Сум.
За розпорядженням міського голови бібліотеки працюють як пункти обігріву. Усі вони стовідсотково забезпечені генераторами. Питна вода є в бібліотеці-філії №2, інклюзивній бібліотеці, центральній бібліотеці та бібліотеці-філії №7. Доступ до оптоволоконного інтернету на випадок блекауту мають філії №1, №2, №11 та центральна бібліотека.
Кадри
Бібліотеки, як і заклади по всій Україні, відчувають нестачу кваліфікованих працівників. «Послуги по громаді ми повинні надавати, це наш професійний обов’язок», — пояснила Юлія Заговора. Тому на роботу беруть людей без фахової освіти, які навчаються в процесі роботи й здобувають кваліфікацію. За п’ять років до системи залучили понад 20 таких працівників.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію