Як росіяни FPV-дронами атакують цивільних на Сумщині
За рік в Сумській області вдесятеро зросла кількість ударів FPV-дронами. Росіяни часто атакують ними цивільних, їхні домівки й автівки. У січні 2024 року зафіксували 66 вибухів, вже у вересні — майже тисячу. Жителі прикордоння Сумщини кажуть, тепер постійно дивляться в небо й вже розрізняють дрони за дзижчанням. Як росіяни полюють за цивільними, чому ці атаки не можуть бути випадковими та чи можна захиститися від FPV-дронів — пише Суспільне.
Люди, що дивляться в небо
Від серпня 2024-го FPV-дрони полюють на цивільних у селищі Велика Писарівка, каже редактор місцевої газети Олексій Пасюга. Через це “візитівкою” селища, що знаходиться за п’ять кілометрів від російського кордону, чоловік називає людей, що дивляться в небо.
— Раніше я супроводжував кореспондентів до Великої Писарівки й просив одягати каски, бронежилети. Зараз військові не радять цього робити, бо дрони спеціально полюють на журналістів, медиків. Особлива амуніція привертає ще більше уваги, — пояснює Олексій.
Пріоритетною ціллю для операторів російських дронів також є автівки. Олексій Пасюга знає про понад 15 атак на цивільні машини у Великій Писарівці. Через це, говорить, місцеві майже не їздять селищем.
— Зазвичай по Великій Писарівці щодня прилітають 8-10 дронів. Ще приблизно стільки ж просто падають чи заплутуються в гілках. Нещодавно ми їздили, коли вже сніжило, й вони все одно кружляли над нами. Ніколи не думав, що дрони літають у дощову, снігову, так звану нельотну погоду.
Олексій розповідає про подружжя пасічників у селі Дмитрівка Великописарівської громади, які загинули від FPV-дронів. Росіяни їх убили наприкінці цього літа, коли чоловік із дружиною приїхали до вуликів качати мед.
— Донька почала дзвонити батькам, які були в Дмитрівці за кілька кілометрів до кордону, ніхто не брав слухавку. Через якийсь час вдалося туди доїхати з військовими. Були розкидані вулики й тіла вбитого подружжя. Люди говорили, вони там зо тиждень лежали. Це, можливо, перші загиблі від атаки дронів у нашій громаді, — розповідає редактор великописарівської газети.
FPV-дрони атакували цивільну жінку в літньому душі
Якщо FPV-дрон не знаходить потрібну ціль, він атакує будь-що, говорить Олексій:
— Цього літа жінка з нашого селища побачила, що над нею кружляє дрон, але все одно пішла в душ надворі. Оператор БПЛА точно бачив, що це цивільна, яка там живе. Але щойно вона зайшла, дрон атакував душ. Жінка вижила, але отримала поранення плеча. Вона була одягнена у звичайний халат, ніяких ознак військових. А оптика у дронів доволі хороша, вони точно добре її бачили.
Були випадки, коли російські дрони переслідували велосипедистів у Великій Писарівці, підлітали до вікон, кружляли подвір’ями, але не вибухали.
— У селищі тоді говорили, що нібито неподалік навчалася бригада російських дронщиків, — пояснює Олексій.
Він помітив іще одну зміну в атаках FPV-дронами. Раніше вони долітали максимум до середини Великої Писарівки — кілометрів п’ять від місця старту. Нещодавно ж атакували село Ямне, яке розташоване у два рази далі. Також останнім часом дрони атакують будинки у парі: перший скидає вибухівку й розбиває дах, а наступний як камікадзе спалює хату, каже Олексій. Через те, що з Великої Писарівки вивели підрозділи рятувальників, місцеві змушені гасити пожежі власними силами.
Пасюга переконаний, що удари по цивільних — невипадкові. Згадує, як FPV прилетіли до магазину, де продають хліб. Його атакували тричі за день.
— Щойно привезли свіжу випічку, люди зайшли скуплятися, і якраз ударив дрон. Це було сплановано, бо перший атакував, а за 20 хвилин — другий, і ще за годину вдарив третій.
Олексій розказує, що у Великій Писарівці до 2022 року жило понад 4000 людей. Зараз лишається приблизно 300. Сам чоловік виїхав до безпечнішої громади в Сумській області, бо його будинок і редакцію зруйнували росіяни. Але він продовжує працювати редактором місцевої газети. Щотижня возить до селища свіжі номери, говорить, там не так багато читачів, але вони чекають свої примірники.
— У нас працюють шість продуктових магазинів — це показник, що люди у Великій Писарівці ще є. Також це наші точки розповсюдження: ми лишаємо там примірники для передплатників і частину для вільного продажу. По домівках розвозимо газету може десятьом людям, не більше. Це ті, хто зовсім слабенькі, й не можуть у магазин прийти, — пояснює редактор.
Щодня 15 FPV-дронів атакують Миропілля
Тетяна Нагулова працює в Миропільській сільській раді. Жінка евакуювалася з селища, але щотижня їздить туди на вихідні. В Миропіллі, за чотири кілометри від російського кордону, залишаються чоловік та мама Тетяни. Вона говорить, там дуже відчули збільшення атак FPV-дронами.
— Особливо після початку Курської операції. Крім того, що КАБами не припиняють бити, ще й дрони активно використовують. У середньому штук 15 БПЛА щодня атакують цивільних у Миропіллі. Вони б’ють по автівках, хлібовозках, навчальних закладах, просто по хатах. Атакують усю техніку, яка рухається дорогами, — розповідає Тетяна.
Минулого місяця в Миропіллі загинула перша цивільна людина через атаку FPV-дронів. Три російські безпілотники 13 листопада атакували подвір’я, де перебував чоловік. Його поранило, а за 5 днів він помер у лікарні. Також за останні місяці, коли по Миропіллю стали активно працювати FPV, постраждало вже понад 10 людей. Серед них — водій автівки, який возить хліб, та місцеві аграрії.
Тетяна Нагулова розповідає, що нещодавно Миропілля обстріляли з “Градів”, через що загорілися два будинки. А коли місцева бригада пожежників приїхала гасити вогонь, їхній автомобіль атакували дрони — пошкодили колеса й вікна машини.
Дрони ганялися за пастухами
Тетяна помітила ще одну тенденцію — російські дрони стали нести більше вибухівки. Жінка говорить, раніше вони розбивали вікна, а зараз можуть пробити навіть бетонну плиту перекриття та спричинити пожежу в будинку.
У листопаді протягом дня росіяни трьома FPV-дронами атакували в Миропіллі Укрпошту, двома — церкву, ще пара вдарила по цивільній автівці — через атаку поранило двоє чоловіків.
— На пішоходів вони поки не полюють. Хоча минулого року кілька разів ганялися за пастухами на лузі. У нас ферма прямо біля кордону була. Можливо, російські оператори тоді тренувалися літати, бо не вибухали й, на щастя, нікого не калічили, — говорить Тетяна.
Вона додає, що повідомлення Сумської ОВА про зменшення обстрілів після початку операції Сил оборони в Курській області — неправдиві, щонайменше для Миропільської громади. Їхнє селище межує з тією частиною Курської області, яка лишається під контролем Росії. Через те, що Миропілля розташоване в низині, а російська громада — на підвищенні, їхні військові можуть легко визначати цілі та атакувати місцевих.
— Після початку Курської операції з громади виїхали, мабуть, 80% людей. Відтоді наше село знищують. У нас зруйнована інфраструктура, розбита сільська рада, магазини, вежі, школа напівзнищена. У самому Миропіллі лишилося близько 200 людей, до вторгнення було 2000.
За словами жінки, в моніторингових каналах періодично пишуть про загрозу FPV-дронів у Миропільській громаді, та часто ці повідомлення з’являються вже після атак.
— Якщо пишуть про загрозу КАБів зазвичай є дві-три хвилини, щоб сховатися. А дрони частіше фіксують, коли вони вже майже досягають цілі. Я навчилася за звуком відрізняти “Орлан”, “Залу”, розвідувальні БПЛА, “FPVшки”. Останні часто не видно, вони маленькі, але чути їх добре. Ще нас почали атакувати пінопластовими дронами, на вигляд як літачок. Вони на тому пінопласті “зеточки” вирізають, — каже Тетяна.
Оператор бачить, куди влучає
Олександр Такул — сержант 117 бригади тероборони з Сумщини. Рік керував підрозділом ударних БПЛА. Пояснює, що оператори FPV-дронів можуть розрізняти цивільні та військові цілі. Попри це, росіяни часто свідомо атакують мирних жителів.
— На подвір’ї цивільних зазвичай є собака, охайно, город оброблений. Зрозуміло, що це не закинута хата й там живуть люди. А побутових маркерів, що в будинку військові — чимало. Коли ми працювали по ворогу, частенько помічали розірвані пачки сухпаїв — у росіян вони в зелених картонних упаковках. Це все видно ще на підльоті, — розповідає Олександр.
Цьогоріч кількість атак FPV-дронами на Сумщині зросла в понад 10 разів. У січні 2024 через ці безпілотники пролунало 66 вибухів. У липні цифра зросла до 506, а вже у вересні було 997 вибухів. За словами Олександра, росіяни значно збільшили тут кількість атак, бо перекинули на цей напрямок більше особового складу. Відповідно зросла й кількість операторів дронів, і засобів ураження.
— Екіпаж повинен використати не менше ніж 10 дронів за добу. Якщо немає потрібних цілей — кидають куди завгодно. Це все лягає в загальну політику тероризування населення. На прикордонні через ці атаки не може працювати сільське господарство, підприємства. Вони думають, це вплине на людей так, що вони погодяться на умови Росії для перемовин.
FPV-дрон — це дешева, але ефективна зброя. Один безпілотник коштує близько 400 доларів і може нести до двох кілограмів вибухівки. Часто використовують боєприпаси від гранатометів вагою 1,5 кілограма або саморобні пристрої з уламковими чи фугасними зарядами. Але чим більше навантаження, тим менше дрон пролетить, бо його акумулятори швидше розряджатимуться, пояснює військовий.
— Умовний міномет та FPV не можна порівнювати за точністю. Дроном керує оператор, який чітко бачить, куди влучає. Також це значно дешевше, хоча на одну ціль можна витратити й 20 дронів, — додає Олександр.
Дальність застосування FPV також залежить і від рельєфу місцевості та перешкод між оператором і дроном. Олександр пояснює, що дрон може пролетіти й 20 кілометрів, якщо попереду чисте поле. Але при зустрічі з перешкодами зв’язок ймовірно зникне й дрон упаде.
Як цивільним захиститися від дронів
— Їх неможливо повністю заблокувати засобами радіоелектронної боротьби, бо не вдасться обставити РЕБами весь кордон і покрити всі частоти. Також ці системи не можуть працювати безперервно — вони просто перегріються. Цивільні абсолютно незахищені, їм треба ховатися, — говорить Олександр.
За його словами, дрон чути майже за кілометр, і військові мають 30-40 секунд, щоб сховатися, увімкнути РЕБ або антидронову рушницю. Найкращий захист для цивільних — зайти в будинок хоча б за одну стіну. Як правило, дрони працюють на замикання: щойно торкаються поверхні — вибухають. Тому для захисту можна натягувати сітки, як роблять на окопах військові.
Також дрони часто чіпляються за гілки й спрацьовують у повітрі, тому треба ховатися в посадки, якщо вони є поруч. Водіям автівок Олександр Такул радить не зупинятися, якщо помітили дрон, а тиснути на газ.
— Якщо розженеш машину кілометрів до 130, дрону буде важко. Він уже пролетів кілька кілометрів, і на високій швидкості батарея швидко сяде. Короткочасно FPV може розвивати швидкість до 150 кілометрів на годину, але по рухомій цілі важче влучити.
Олександр додає, що оператори добре вивчають місцевість перед тим, як працювати. Посадки, ставки, будинки, церкву та подібні об’єкти “можуть показати із заплющеними очима”. Дрони атакують і вночі, бо часто мають камери з високою чутливістю матриці, яка дає якісне зображення навіть при мінімальному освітленні від зірок чи місяця.
— Їхнє завдання — вибити цивільне населення, знищувати нас. Вибивають усе, що бачать, якщо є така можливість, — підсумовує військовий.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ