Як у Великописарівській громаді живуть люди під постійними обстрілами РФ
Щоденні обстріли, зруйновані будинки, небезпека для життя і постійна боротьба за виживання — так нині живе Великописарівська громада на Сумщині. Попри всі виклики, місцеві жителі тримаються: працюють на полях і допомагають одне одному. Евакуація з громади триває.
Про це в ефірі Суспільне. Студія розповіла голова громади Людмила Бірюкова.
За словами Людмили Бірюкової, російська армія регулярно атакує Велику Писарівку різними видами озброєння — від ракет до дронів-камікадзе.
“Мабуть, не існує такої зброї, яку ворог не застосував проти Великописарівської громади, але найчастіше це — керовані авіаційні бомби, БПЛА та дрони”, — зазначила Людмила Бірюкова.
Жертв серед цивільного населення немає, проте руйнування зафіксовані у тисячах приватних домоволодінь і майже всі адміністративні будівлі пошкоджені. Найбільше страждають населені пункти поблизу кордону.
“У п’ятикілометровій зоні залишається близько 30 людей, яким намагаємося передавати гуманітарну допомогу через старосту. Вони виходять на територію Великої Писарівки або виїжджають до сусідніх районів за продуктами та ліками”.
У самій Великій Писарівці наразі проживає близько тисячі людей. Серед них дітей немає. Як тільки влада дізнається, про факти повернення дітей, служба у справах дітей та поліція виїжджають і проводять роз’яснювальну роботу.
Через загрозу обстрілів видачу гуманітарної допомоги у Великій Писарівці тимчасово призупинили.
“Ми будемо організовувати хаб у більш безпечному селі й будемо просити людей приїздити за допомогою туди. Якщо це неможливо — залучатимемо родичів чи сусідів для доставки”, — зазначила голова громади.
За словами Людмили Бірюкової, первинна та вторинна ланки медицини переїхали до сусідніх громад — Рябини та Охтирки. У самій громаді працюють кілька ФОПів, а мобільні бригади лікарів виїжджають за графіком.
“Фермери, де можуть, засівають поля, підприємці завозять продукти, працює одна аптека із п’яти. Люди пристосовуються до обставин і тримаються разом”.
Жителі громади можуть звертатися за допомогою до старост, представників місцевої влади, через мобільні телефони, месенджери, або безпосередньо до правоохоронців і військових.
“Головне, щоб був зв’язок”, — сказала Людмила Бірюкова.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ