Записи експедиції: як на Сумщині раніше святкували Масляну
Співробітниця Сумського обласного методичного центру культури і мистецтв Вікторія Гавриленко оприлюднили записану під час експедиції на Глухівщині згадку, як колись тут святкували Масницю. Розповіла історію 73-річна Тамара Талан, яка народилися в хуторі Калюжному:
«В’їзали. Абикнавенна калодачка така, можна дравину. Вирьовка прив’язана була. А таді ж прив’язували ти́хенько, шоб жеж, як гуляють, дак вун і не пабачив, шоб и не пачув. Ну от нежанатий там, раньше гуляли на улиці десь, у хаті десь гуляли. Прилаштують утаку калодачку. Є ж и па тридцять год хлопці нежинаті, і всякі. Хтось стане іззаду ти́хенько, за паїсок, мах – прив’їзали куди-небудь, і всьо. Вун устає, вано ж тягнеться за їм». Щоб зняти колодку, хлопці мусять поставити могорич: «Паставе магарич – таді вже вани адчеплюють калодку їм».
Прив’язували колодку чоловіки. Розповіла Талан Тамара Кузьмівна, 1947 р.н. (родом з хутора Калюжного) Записано в селі Перемога (Холопкове) Глухівського району Сумської області, 20.02.2020»
Інша історія про те, як називали та що готували у сиропусний тиждень. Про це розповіла працівникам центру 70-річна Валентина Ляшенко з Перемоги.
«Глухівщина. «Хто не їв мяса на ма́сліну, а хто – їли».
На «Ма́сліну» готували вареники з сиром. Заготовляли «кислий сир» заздалегідь: натоптували у «макутру» чи кастрюльку, підсолювали й заливали маслом. Сир замерзав. Потім його діставали «і ліпили з їм вареники». «Маслом мазали, й їли». Млинців не готували. «У нас не було. Вареники [були], блинцов нє». Вареники ліпили кожен день стільки, «сколькі сім’я поїсть».
Розповіли Ляшенко Валентина Іванівна, 1950 р.н. (родом з с.Перемога), Талан Тамара Кузьмівна, 1947 р.н. (родом з хутора Калюжного), Записано в селі Перемога (Холопкове) Глухівського району Сумської області, 20.02.2020».