Здоба для ЗСУ: як організувалися господині на Глухівщині
З перших днів повномасштабного вторгнення кожен, хто в тилу, намагається чимось допомогти нашим захисникам, які нині мужньо боронять українську землю. Так, на кулінарному фронті жінки з с.Іващенкове згуртувалися, щоб зробити запашної домашньої випічки нашим захисникам. Своїм вчинком господині хотіли продемонструвати турботу і нагадати хлопцям, що про них не забувають, передавши їм частинку домашнього тепла та затишку.
Господині роблять свою роботу абсолютно безкоштовно. Ідея пекти виникла несподівано. Займатися випічкою почали у серпні – наробили смаколиків спочатку до престольного свята, а потім вирішили не зупинятись, тож і не припиняють добру справу донині.
Як розповідає Тетяна Понирко, одна із затійниць аматорського кулінарного руху, жінки знаходять час для благого діла навіть попри домашні справи. Їхня робота починається як тільки сонечко сходе, бо тісто потребує підготовки, а випікають, коли дають світло. Перша партія – пиріжки з картоплею, але цим не обмежуються.
“Працюємо з дріжджовим тістом. Робимо пиріжки на любий смак: з картоплею, з капустою, з яблуками і корицею, повидлом та з маком. Ми підлаштовуємося під суворі реалії сьогодення – замішуємо тісто, а поки воно підходить, готуємо начинку. Далі формуємо здобу і коли вмикають світло відправляємо у духовку”, — розповідає Тетяна.
Спочатку, каже жінка, готували зі своїх запасів, потім довелось звертатись за допомогою до людей. Схвально сприйняла ініціативу жіночок голова Березівської громади Надія Артемнко. Щоб і на далі господині випікали пиріжки, були закуплені дві електричні духовки, бо раніше господині вимушені були пекти на запозичених у односельчан.
“Це наша країна, яку треба берегти. Це і мотивує. Їй треба допомагати сьогодні, кожен чим може: хто благодійністю, хто руками, хто може — грошима. Щоб швидше настав мир, щоб швидше закінчилася війна, щоб ми могли повернутися до звичного життя, спокійно працювати. Ми зараз всі дуже пишаємося тими, хто нас захищає, і нашу рідну Глухівщину, і нашу Україну. І всі ці пиріжки, що зроблені з любов’ю, ми передаємо воїнам, нашим військовим. Маємо надію, що наша здоба підіймає їм настрій. І ми щасливі, бо вони нас надихають, бо ми зараз як ніколи єдині”, — наголошує господиня.
В свою чергу хлопці на передовій, які вже не раз отримували солодощі і домашню випічку, дуже вдячні всім господиням рідного краю.
“Підтримка місцевого населення, та й будь-яка підтримка, дуже важлива для нас. Ми розуміємо, що тільки коли ми в єднанні працюємо воєдино, наша нація може протистояти ворогові”, – говорить військовослужбовець Олександр.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ