Жителі прикордоння Сумщини готуються до зими
Жителі Могриці готуються до опалювального сезону. Армійці РФ пошкодили газорозподільчу мережу і люди, які залишаються в прифронтовому селі готуються опалювати оселі дровами.
“Опалюємо дровами, газу немає. На наш будинок багато треба, якщо брати по машинах, то машин 5”, – каже місцева жителька Тетяна Ніколенко.
Пенсіонерка Тетяна Ніколенко мешкає у будинку, площею близько 100 квадратних метрів. Вона – одна з тих, хто залишається в селі за 6 кілометрів від кордону з Росією. Жінка пояснює, що місяць тому внаслідок обстрілів пошкодило газопровід, тож вирішила на зиму заготовити дрова.
“Замовляємо, он лісгосп у нас є. Ну, тисяч 15-16 треба мати на дрова, а пенсія 3 тисячі”, – пояснює жителька.
“Я одну кімнату топлю, а другу – ні. Машин дві треба по 5 кубів. Багато треба дров, щоб тепло було”, – додає жителька Валентина Нагорна.
Понад 60 років мешкає у Могриці і Лідія Макарова. Їй 83 роки. Жінка каже, що газу до оселі не проводили, завжди купує деревину для опалення у місцевому лісництві.
“Вони самі привозять. Їздить лісничий, як скажи ліснику, що дров треба, минулого року два КАМАЗи привезли, а цього року трактор привіз. Мені вистачає отак”, – каже жінка.
Деревини достатньо, ціни лишилися на торішньому рівні, як розповідає головний лісничий філії Сумського лісового господарства ДП “Ліси України” Володимир Колосок.
“На залишку наявні непромислові дрова 180 кубів, промислових –7000 кубів і колотих 140 кубів. Цінова політика у нас з доставкою на територію філії, до 10 кілометрів доставка вартість куба дров 1 548 гривень. Дрова колоті коштують 2 400 гривень, але без доставки. Вона нараховується зверху”, – пояснює Володимир Колосок.
Цього опалювального сезону, додає лісничий, безплатних дров держава, поки, не обіцяє. Але замовлену деревину до прикордонних населених пунктів постачають своєчасно. Затримка може бути пов’язана тільки в разі бойових дій на території громади.
“Прикордонна смуга, така, як у нас Кияниця, Могриця, Храповщина, Корчаковка, Іволжине, Хотінь, ми поставляємо туди безперебійно, навіть соціальну сферу. На сьогодні ми закриваємо договір з відділом освіти Хотінської ЗОШ на 700 кубів”, – додає головий лісничий.
За словами Володимира Колоска, не вся деревина має попит: “Тверда порода-однозначно користується максимальним попитом. Хвойні і м’яколистяні зовсім не користуються попитом. І населення самовивозом не дуже зацікавлене, більшість людей просять, щоб ми завезли”.
Лісничий додає, що на отримання дров діє спрощена процедура.
“Користувачу треба зателефонувати за номером, який вказаний скрізь на інформаційних аншлагах. З ним спілкується наш спеціаліст, з’ясовує, які партії дров їм треба. Мінімум, в середньому два тижні проходить, бо є черга. І людина надає інформацію телефоном – паспорт, код ідентифікаційний. Ми даємо реквізити, куди проплачувати. Покупець передає нам квитанцію і чекає, коли буде доставка”, – зазначає лісничий.
Нині у Могриці живе близько 400 людей, до вторгнення було понад півтисячі, розповідає помічник лісничого Сергій Карпенко.
“Попереднім роком заготівля дров у нас не зменшилась, як заготовляли ми 1600 кубів, так і заготовляємо”, – пояснює Сергій Карпенко.
За словами помічника лісничого, покупець може придбати до 15 кубометрів дров на рік, а робити це краще влітку – тоді немає черг і за хорошої погоди дрова легше вивезти з лісу.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ