Жителька Глухівщини шукає чоловіка, який пораненим потрапив у полон
Востаннє Аліна, жителька с.Слоут, спілкувалася з чоловіком Олександром 3 березня. Після – тільки розриваюча серце тиша. Більше 7 місяців вона намагається з`ясувати точне місцезнаходження коханого, але тверда воля та непереборне бажання дівчини не дає видимих результатів. Аліна знає, що він в полоні на території країни агресора, та в якому місті він утримується та де саме – невідомо. Кожного ранку дружина полоненого встає з надією, що новий день принесе звістку про її чоловіка. Куди вона тільки не зверталася, аби отримати хоч якусь інформацію. Головне з того, що вдалося дізнатися: Саша живий.
Повномасштабне російське вторгнення застало жінку у Слоуті, а її чоловіка – у Лукашівці, на Чернігівщині.
– Зв`язку спочатку не було, але потім Саша подзвонив і до 9 березня ми регулярно спілкувалися. Ввечері 8 березня ми поговорили, а 9-го почався бій і його взяли – телефон було вимкнено. Я почала телефонувати побратимам його і мене ошелешили звісткою, що його полонили. До 20 березня він вважався безвісти зниклим. Трохи згодом мені надіслали відео з російського сайту і я впізнала свого чоловіка. Він сказав, що у полоні, що йому пробило руку ножем, але було надано необхідну медичну допомогу. Я повідомила про захоплення чоловіка відповідним органам, які мають можливість долучитися до пошуків, проте на сьогодні конкретної офіційної інформації щодо місцязнаходження полонених, яких взяли росіяни у Лукашівці на Чернігівщині, немає.
Ще одна звістка надійшла до жінки наприкінці серпня. Це був лист, датований 26-м травня. Де зараз перебуває її чоловік Сашко, в якому він стані (фізичному та моральному), та які перспективи його повернення з полону — Аліна не знає.
-У листі він пише, що любить нас з дитиною. Але чи вернеться, він не зазначає. Я також відправила відповідь в бюро у Київ, а звідти вони надішлють куди треба.
Аліна ледве стримуючи сльози говорить, як болісно спостерігати за дитиною – їх 4-річною донькою.
– Лєра питає де папа, виплескує емоції через мистецтво, малюючи свого татка. Нам його дуже не вистачає, він у нас найкращий! Чекаємо, щоб обійняти як ніколи, і хочеться вірити, що він повернеться найближчим часом!
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ