5 історій конотопців, які відмовилися від м’яса
Анна Жижкун, 25 років, журналіст-фрілансер, лакто-ово вегетаріанка (тип харчування, коли людина вживає молочно-яєчно-рослинну їжу — прим. автора)
«Повністю відмовилася від м’яса більше 7 років тому. Ще в дитинстві мене підгодовували м’ясцем «з боєм». Не стану заперечувати, що знаходилися і ті страви, які подобалися. Але мені більше подобаються живі тварини. Змінити цього не можу і переконувати нікого не прагну. Я прийняла рішення, що як тільки нічого з м’ясного не здаватиметься мені апетитним, я перейду на вегетаріанство. Це було простіше простого».
«Коли ти в оточенні людей з «українським менталітетом», вегетаріанцю доводиться непросто. Рідні сприймали мене як «сектантку», навіть підозрювали в захопленні «нездоровим схудненням». На сімейних святах до цих пір «по-доброму» намагаються пригостити котлеткою. Мені здається, що це не припиниться і через 10 років. Вегетаріанців часто дорікають у фанатизмі, хоча частіше ми потерпаємо від тих, хто намагається переконати нас у тому, що ми неправильно живемо. Заглядають до рота, розповідають про будову різців, «тваринні білки» та іншу навколонаукову дурню. Мені це не цікаво, я просто хочу жити і харчуватися так, як мені подобається».
«Знову-таки, розвінчаю популярний міф: я стала ставитися до свого здоров’я і харчування набагато прискіпливіше. Коли переходиш на нову систему харчування, потрібно шукати джерела білків і вітамінів, про що НЕ вегетаріанці, до речі, часто зовсім не думають. Адже, 20 котлет з шматком сала і хмарою майонезних салатів — це не здорове харчування. Моя бабуся не вірить, що людина, яка не їстиме м’яса, може протягнути до тридцяти. Але мені вже 25, а я не відчуваю занепаду сил і не ношу цеглину в кишені при сильному вітрі».
«На сьогодні я лакто-ово вегетаріанка. Не їм тільки те, що було живим (м’ясо, рибу, морепродукти), а також не ношу вироби зі шкіри. Коли раціон включає молочні продукти і яйця, бути вегетаріанцем недорого і не складно. Потрібно тільки трохи уважніше вибирати сир (який не містить сичуги) і так далі. У свій час я практикувала веганство — тут вже складніше (веганство — найсуворіший вид вегетаріанства. Ця дієта виключає будь-які продукти тваринного походження, а в окремих випадках навіть мед — прим. автора). У Києві є можливість купувати веганські продукти, і це недешеве задоволення. В Конотопі з цим туго».
«Нав’язати вегетаріанство нікому не намагаюся. Зазвичай я до останнього цей факт приховую, бо вже набридло відповідати на однакові нудні питання. Коли ж починаю відповідати, мене намагаються дорікнути в нав’язуванні. Загалом, жити без м’яса просто, складно жити в оточенні упереджених ідіотів».
Поліна Семенова, 19 років, студентка, лакто-ово вегетаріанка
«М’ясо не їм вже протягом 6 років, з березня 2010. Мені тоді було 12 і на мене вплинув фільм «Земляни». Це документальний фільм про проблеми експлуатації тварин людьми для одомашнення, розваг, наукових досліджень або з метою виробництва одягу і їжі. Я навіть не змогла додивитись його, вистачило перших 15 хвилин».
«Тато досі глузує і пропонує скуштувати шматочок сала. Шуткує: «Сало ж не м’ясо». Мама спочатку була в шоці. Вона перечитала всю доступну інформацію з цієї теми в Інтернеті. Після цього заспокоїлась і зрозуміла мене. Вже рік, як моя мама також відмовилась від м’яса. Мій хлопець також не вживає м’яса. Деякий час він практикував сироїдство (система харчування, в якій повністю виключається вживання будь-якої їжі, що зазнала тепловій обробці (варінні, смаженні, копчення, запіканню, приготуванню на пару тощо — прим. автора)».
«Моя відмова від м’яса на здоров’ї ніяким чином не позначилась. Зараз вже не можу порівняти і згадати, як відчувала себе шість років тому».
«На початку відмовитися від м’яса було дуже важко. Я дуже полюбляла м’ясні страви. Навіть зараз іноді «течуть слинки» на кулінарні передачі і запах шашлику на травневі свята».
«Мої родичі тримають городи і щедро діляться всім необхідним. Так що необхідність купувати овочі у нас немає. Мені, напевно, навіть годування собаки обходиться дорожче, ніж я витрачаю на їжу для себе».
«Бажання комусь взагалі розповідати про вегетаріанство відпадає відразу ж на першому тижні. Натикаєшся на чергового «експерта», який яро переконує, що ти помреш через рік, а то й раніше зі своїм цим вегетаріанством».
«Вегетаріанцям-початківцям хочу побажати побільше пофігизму. Головне — це менше слухати тих, «хто знає краще».
Євген Суслін, 36 років, адвокат, флексітаріанець
«Відмовився від м’яса років п’ять-шість назад. Почалося все з того, що я кинув палити. На той час, мені було 30 років і я важив понад 90 кг. В один момент припинив куріння, разом з цим і з алкоголем зав’язав. Порожнечу необхідно було чимось заповнити, і моїм вибором став спорт, а точніше біг. І ось коли почав бігати, то помітив, що після м’яса сил немає, одна апатія, зростає бажання полежати на дивані, поплювати в стелю».
«Спочатку різко кинувся в сироїдіння, а через півроку прийшов до нинішнього виду вегетаріанства. Мій підвид вегетаріанства можна визначити як флексітаріанство (поодинокі випадки вживання м’яса — прим. автора). М’ясо з раціону я виключив, але, якщо волею випадку шматочок з’їм, не роблю з цього трагедії. Сироїдство не сподобалось, хоча пророщені продукти люблю».
«Рідні спершу обурювалися і підкладали «найжирніші шматочки». Згодом заспокоїлися. Зараз у нас частина страв роздільна, тобто каші, овочі та фрукти їмо разом, а ось м’ясо і мед — окремо. Проблем з оточуючими з цього приводу не помічав, ну не їм м’ясо та й все. Я ж нікому нічого не нав’язую».
«Скорегувалася вага, енергії в організмі завжди вистачає, сплю добре і радію життю, бігаю марафони та ультрамарафон. До речі, серед моїх знайомих-марафонців переважна більшість не вживає м’яса».
«Чи важко було відмовитися? Зовсім ні. Знаючи, як скуповують тухле м’ясо і що кладуть в ковбасу, труднощів в цьому плані не було».
«Щодо дорогого задоволення. Ха! Це дурість, щоб залякати людей! Каші і овочі коштують недорого, а яке розмаїття можна придумати. Наприклад, такий хороший продукт як нут. Білка повно, смачно, 30 грн/кг. З нього можна приготувати безліч всякої смакоти — починаючи від просто зварити з засмажкою, так і зробити хумус і їсти з лавашем. До речі нут спокійно замінює м’ясо в організмі. Друзям не нав’язую — кожен сам господар своєї долі».
«Тому, хто хоче стати вегетаріанцем, треба почати прямо сьогодні й діяти, не звертаючи уваги на початкові труднощі, як то підколки і нерозуміння близьких і знайомих. Можна «включити дурня», типу лікар прописав дієту і т.д. Складного в цьому нічого немає, а ось плюсів — маса. Доречі, помітив, що вегетаріанці набагато молодше виглядають (це як зайвий плюс для жінок)».
Олена Семенова, 44 роки, банківський працівник, лакто-ово вегетаріанка
«Відмовилася від м’яса трохи більше року тому. Мені здається, що потяг до «нем’ясоїдства» був у мене завжди. Унеможливлювало відмову від м’яса культура харчування в родині та й в цілому в соціумі (особливо в нашій країні, де просто культ сала та борщу). Першим переломним моментом була відмова від м’яса доньки. Вона в 12 років оголосила про своє рішення, чим викликала в мені природну реакцію — заборонити. Але я підійшла до цієї проблеми з іншого боку. Всі ми знаємо, що існують країни і народи, які не їдять тварин. Люди там здорові й щасливі. Іншим моментом стало те, що я захопилася Рейкі та Таро. Ці знання допомогли мені подивитися на світ під іншим кутом. Це як після чорно-білого «плоского» кіно потрапити в 3D або навіть в 5D кінотеатр!»
«Реакція оточуючих — це подив, а рідні просто хочуть нагодувати. Про здоров’я нічого не можу сказати, тому що поки не помітила змін.
Відмовилася легко, не було ніяких довгих роздумів і вольових рішень. Просто в один день прокинулася і зрозуміла, що мені це більше не потрібно. Мені легко і добре без м’яса!»
«Щодо того, що кажуть вегетаріанство це дороге задоволення. Не зовсім згодна з цією думкою. Завдяки моїй доньці у мене вже 7-річний «вег-кулінарний» досвід. І, як показує практика, страви без м’яса можуть бути дуже смачними і поживними. Коштує набір продуктів не більше, ніж шматок вирізки. І різноманітність страв просто неймовірна, до того ж якщо ще й підійти до цього творчо».
«Я не намагаюся нав’язати оточуючим такий спосіб життя. Це особистий вибір кожного. Та якщо ж ви вирішили стати вегетаріанцем і це свідомий, вольовий вибір, то як можна детальніше вивчіть дане питання. Збалансуйте харчування, водний режим і т.д. Зараз це не буде проблемою. Спасибі Інтернету. А якщо це прийшло зсередини, якщо це потреба душі, тоді слухайте свою інтуїцію! Найголовніше, щоб не було насильства над собою. Якщо без м’яса ви голодні і злі або впадаєте в іншу крайність — гординю, то краще їжте. Тримайте в чистоті не тільки тіло, а й думки! Любові всім!»
Неля Жмуд, 22 роки, адміністратор, вегетаріанка
«Рік тому перейшла на вегетаріанство. Мені неодноразово спадало на думку, що вживати в їжу невинних тваринок не є природним. До того ж, вигляд сирого м’яса викликав огиду. Мій перехід на вегетаріанство був дуже легким. Вирішила проекспериментувати, подивитися, як нове харчування вплине на моє здоров’я. Також був нетривалий досвід веганства — сподобалося, але вегетаріанство все ж мені ближче».
«З боку оточуючих, безумовно, присутнє нерозуміння, але разом з тим і справжній інтерес. Мовляв, як це людина може жити взагалі без м’яса? У багатьох людей стереотипи так щільно засіли в голові, що навіть частково від них позбутися практично неможливо. Я не афішую свої вподобання в харчуванні. Що стосується рідних, для них головним є те, щоб я була здорова й щаслива».
«Стосовно того, що вегетаріанство дороге задоволення — це не правда. Та і взагалі, гроші тут ні до чого. Це, швидше, питання моралі і етики. Крім того, зміна раціону та відмова від м’яса позитивно вплинули на здоров’я. До того ж, я тепер майже не хворію, тож економлю на ліках. Суцільні плюси».
«Зовсім не намагаюся нікому щось нав’язати або розповісти. Спілкуюся на тему вегетаріанства, якщо співрозмовник справді зацікавлений і ставить доречні адекватні запитання. Адже м’ясоїди не хочуть слухати про шкоду їх харчування. Наприклад, не кожен зможе подивитися фільм «Земляни». У мене так і не вийшло. Є хороша цитата: «Істина зробить вас вільними, але спочатку вона доведе вас до сказу».
Нагадаємо, Топ Конотоп підготував матеріал про людей, які регулярно прикрашають своє тіло новими татуюваннями, подорожують автостопом та віддають перевагу вуличним видам спорту.