Конотопчани відмовилися від м’яса
Вегетаріанство — це стиль життя, а не обмеження у їжі. І саме до нього схиляються все більше і більше людей у світі. Активісти Конотопа вирішили дізнатися, що спонукало конотопських вегетаріанців відмовитися від м’яса та які переваги від цього вони отримали.
Анна Жижкун, 25 років, журналіст-фрілансер, лакто-ово вегетаріанка (тип харчування, коли людина вживає молочно-яєчно-рослинну їжу):
«Повністю відмовилася від м’яса більше 7 років тому. Ще в дитинстві мене підгодовували м’ясцем «з боєм». Не стану заперечувати, що знаходилися і ті страви, які подобалися. Але мені більше подобаються живі тварини. Змінити цього не можу і переконувати нікого не прагну. Я прийняла рішення, що як тільки нічого з м’ясного не здаватиметься мені апетитним, я перейду на вегетаріанство. Це було простіше простого».
«Коли ти в оточенні людей з «українським менталітетом», вегетаріанцю доводиться непросто. Рідні сприймали мене як «сектантку», навіть підозрювали в захопленні «нездоровим схудненням». На сімейних святах до цих пір «по-доброму» намагаються пригостити котлеткою. Мені здається, що це не припиниться і через 10 років. Вегетаріанців часто дорікають у фанатизмі, хоча частіше ми потерпаємо від тих, хто намагається переконати нас у тому, що ми неправильно живемо. Заглядають до рота, розповідають про будову різців, «тваринні білки» та іншу навколонаукову дурню. Мені це не цікаво, я просто хочу жити і харчуватися так, як мені подобається».
«Знову-таки, розвінчаю популярний міф: я стала ставитися до свого здоров’я і харчування набагато прискіпливіше. Коли переходиш на нову систему харчування, потрібно шукати джерела білків і вітамінів, про що НЕ вегетаріанці, до речі, часто зовсім не думають. Адже, 20 котлет з шматком сала і хмарою майонезних салатів — це не здорове харчування. Моя бабуся не вірить, що людина, яка не їстиме м’яса, може протягнути до тридцяти. Але мені вже 25, а я не відчуваю занепаду сил і не ношу цеглину в кишені при сильному вітрі».
«На сьогодні я лакто-ово вегетаріанка. Не їм тільки те, що було живим (м’ясо, рибу, морепродукти), а також не ношу вироби зі шкіри. Коли раціон включає молочні продукти і яйця, бути вегетаріанцем недорого і не складно. Потрібно тільки трохи уважніше вибирати сир (який не містить сичуги) і так далі. У свій час я практикувала веганство — тут вже складніше (веганство — найсуворіший вид вегетаріанства. Ця дієта виключає будь-які продукти тваринного походження, а в окремих випадках навіть мед — прим. автора). У Києві є можливість купувати веганські продукти, і це недешеве задоволення. В Конотопі з цим туго».
«Нав’язати вегетаріанство нікому не намагаюся. Зазвичай я до останнього цей факт приховую, бо вже набридло відповідати на однакові нудні питання. Коли ж починаю відповідати, мене намагаються дорікнути в нав’язуванні. Загалом, жити без м’яса просто, складно жити в оточенні упереджених ідіотів».
Поліна Семенова, 19 років, студентка, лакто-ово вегетаріанка:
«М’ясо не їм вже протягом 6 років, з березня 2010. Мені тоді було 12 і на мене вплинув фільм «Земляни». Це документальний фільм про проблеми експлуатації тварин людьми для одомашнення, розваг, наукових досліджень або з метою виробництва одягу і їжі. Я навіть не змогла додивитись його, вистачило перших 15 хвилин».
«Тато досі глузує і пропонує скуштувати шматочок сала. Шуткує: «Сало ж не м’ясо». Мама спочатку була в шоці. Вона перечитала всю доступну інформацію з цієї теми в Інтернеті. Після цього заспокоїлась і зрозуміла мене. Вже рік, як моя мама також відмовилась від м’яса. Мій хлопець також не вживає м’яса. Деякий час він практикував сироїдство (система харчування, в якій повністю виключається вживання будь-якої їжі, що зазнала тепловій обробці (варінні, смаженні, копчення, запіканню, приготуванню на пару тощо — прим. автора)».
«Моя відмова від м’яса на здоров’ї ніяким чином не позначилась. Зараз вже не можу порівняти і згадати, як відчувала себе шість років тому».
«На початку відмовитися від м’яса було дуже важко. Я дуже полюбляла м’ясні страви. Навіть зараз іноді «течуть слинки» на кулінарні передачі і запах шашлику на травневі свята».
«Мої родичі тримають городи і щедро діляться всім необхідним. Так що необхідність купувати овочі у нас немає. Мені, напевно, навіть годування собаки обходиться дорожче, ніж я витрачаю на їжу для себе».
«Бажання комусь взагалі розповідати про вегетаріанство відпадає відразу ж на першому тижні. Натикаєшся на чергового «експерта», який яро переконує, що ти помреш через рік, а то й раніше зі своїм цим вегетаріанством».
«Вегетаріанцям-початківцям хочу побажати побільше пофігизму. Головне — це менше слухати тих, «хто знає краще».
Євген Суслін, 36 років, адвокат, флексітаріанець:
«Відмовився від м’яса років п’ять-шість назад. Почалося все з того, що я кинув палити. На той час, мені було 30 років і я важив понад 90 кг. В один момент припинив куріння, разом з цим і з алкоголем зав’язав. Порожнечу необхідно було чимось заповнити, і моїм вибором став спорт, а точніше біг. І ось коли почав бігати, то помітив, що після м’яса сил немає, одна апатія, зростає бажання полежати на дивані, поплювати в стелю».
«Спочатку різко кинувся в сироїдіння, а через півроку прийшов до нинішнього виду вегетаріанства. Мій підвид вегетаріанства можна визначити як флексітаріанство (поодинокі випадки вживання м’яса — прим. автора). М’ясо з раціону я виключив, але, якщо волею випадку шматочок з’їм, не роблю з цього трагедії. Сироїдство не сподобалось, хоча пророщені продукти люблю».
«Рідні спершу обурювалися і підкладали «найжирніші шматочки». Згодом заспокоїлися. Зараз у нас частина страв роздільна, тобто каші, овочі та фрукти їмо разом, а ось м’ясо і мед — окремо. Проблем з оточуючими з цього приводу не помічав, ну не їм м’ясо та й все. Я ж нікому нічого не нав’язую».
«Скорегувалася вага, енергії в організмі завжди вистачає, сплю добре і радію життю, бігаю марафони та ультрамарафон. До речі, серед моїх знайомих-марафонців переважна більшість не вживає м’яса».
«Чи важко було відмовитися? Зовсім ні. Знаючи, як скуповують тухле м’ясо і що кладуть в ковбасу, труднощів в цьому плані не було».
«Щодо дорогого задоволення. Ха! Це дурість, щоб залякати людей! Каші і овочі коштують недорого, а яке розмаїття можна придумати. Наприклад, такий хороший продукт як нут. Білка повно, смачно, 30 грн/кг. З нього можна приготувати безліч всякої смакоти — починаючи від просто зварити з засмажкою, так і зробити хумус і їсти з лавашем. До речі нут спокійно замінює м’ясо в організмі. Друзям не нав’язую — кожен сам господар своєї долі».
«Тому, хто хоче стати вегетаріанцем, треба почати прямо сьогодні й діяти, не звертаючи уваги на початкові труднощі, як то підколки і нерозуміння близьких і знайомих. Можна «включити дурня», типу лікар прописав дієту і т.д. Складного в цьому нічого немає, а ось плюсів — маса. Доречі, помітив, що вегетаріанці набагато молодше виглядають (це як зайвий плюс для жінок)».
Олена Семенова, 44 роки, банківський працівник, лакто-ово вегетаріанка:
«Відмовилася від м’яса трохи більше року тому. Мені здається, що потяг до «нем’ясоїдства» був у мене завжди. Унеможливлювало відмову від м’яса культура харчування в родині та й в цілому в соціумі (особливо в нашій країні, де просто культ сала та борщу). Першим переломним моментом була відмова від м’яса доньки. Вона в 12 років оголосила про своє рішення, чим викликала в мені природну реакцію — заборонити. Але я підійшла до цієї проблеми з іншого боку. Всі ми знаємо, що існують країни і народи, які не їдять тварин. Люди там здорові й щасливі. Іншим моментом стало те, що я захопилася Рейкі та Таро. Ці знання допомогли мені подивитися на світ під іншим кутом. Це як після чорно-білого «плоского» кіно потрапити в 3D або навіть в 5D кінотеатр!»
Відмовилася легко, не було ніяких довгих роздумів і вольових рішень. Просто в один день прокинулася і зрозуміла, що мені це більше не потрібно. Мені легко і добре без м’яса!»
«Щодо того, що кажуть вегетаріанство це дороге задоволення. Не зовсім згодна з цією думкою. Завдяки моїй доньці у мене вже 7-річний «вег-кулінарний» досвід. І, як показує практика, страви без м’яса можуть бути дуже смачними і поживними. Коштує набір продуктів не більше, ніж шматок вирізки. І різноманітність страв просто неймовірна, до того ж якщо ще й підійти до цього творчо».
«Я не намагаюся нав’язати оточуючим такий спосіб життя. Це особистий вибір кожного. Та якщо ж ви вирішили стати вегетаріанцем і це свідомий, вольовий вибір, то як можна детальніше вивчіть дане питання. Збалансуйте харчування, водний режим і т.д. Зараз це не буде проблемою. Спасибі Інтернету. А якщо це прийшло зсередини, якщо це потреба душі, тоді слухайте свою інтуїцію! Найголовніше, щоб не було насильства над собою. Якщо без м’яса ви голодні і злі або впадаєте в іншу крайність — гординю, то краще їжте. Тримайте в чистоті не тільки тіло, а й думки! Любові всім!»
Неля Жмуд, 22 роки, адміністратор, вегетаріанка:
«Рік тому перейшла на вегетаріанство. Мені неодноразово спадало на думку, що вживати в їжу невинних тваринок не є природним. До того ж, вигляд сирого м’яса викликав огиду. Мій перехід на вегетаріанство був дуже легким. Вирішила проекспериментувати, подивитися, як нове харчування вплине на моє здоров’я. Також був нетривалий досвід веганства — сподобалося, але вегетаріанство все ж мені ближче».
«З боку оточуючих, безумовно, присутнє нерозуміння, але разом з тим і справжній інтерес. Мовляв, як це людина може жити взагалі без м’яса? У багатьох людей стереотипи так щільно засіли в голові, що навіть частково від них позбутися практично неможливо. Я не афішую свої вподобання в харчуванні. Що стосується рідних, для них головним є те, щоб я була здорова й щаслива».
«Стосовно того, що вегетаріанство дороге задоволення — це не правда. Та і взагалі, гроші тут ні до чого. Це, швидше, питання моралі і етики. Крім того, зміна раціону та відмова від м’яса позитивно вплинули на здоров’я. До того ж, я тепер майже не хворію, тож економлю на ліках. Суцільні плюси».
«Зовсім не намагаюся нікому щось нав’язати або розповісти. Спілкуюся на тему вегетаріанства, якщо співрозмовник справді зацікавлений і ставить доречні адекватні запитання. Адже м’ясоїди не хочуть слухати про шкоду їх харчування. Наприклад, не кожен зможе подивитися фільм «Земляни». У мене так і не вийшло. Є хороша цитата: «Істина зробить вас вільними, але спочатку вона доведе вас до сказу».
Джерело: topkonotop.com