Цієї весни дуже часто по центральному телебаченню показували кадри масової смерті риби у водоймах. Трапилася така біда і в Охтирці в озері Білому, яке знаходиться між вулицями Полтавською і Петровського, в районі поліклініки. Очевидці виклали фотофакти у соцмережах, на яких видно по всій береговій лінії водойми тисячі трупиків дохлої риби і жаб.

«Масові смерті риби пов’язані із задухою, – пояснив начальник Держекоінспекції в Сумській області Геннадій Базаров, – у цьому році зима була достатньо морозною, тому утворився товстий шар льоду, через який кисень не надходить у водойму. Через це і риба гине, і гниють деякі водорослі. Для попередження даної екологічної катастрофи необхідно було взимку встановлювати аератори, чим місцеві чиновники, очевидно, себе не затрудняли».

Чи насправді брак кисню призвів до мору всього живого у міському озері?

Охтирчанка Ірина Євгенівна ПИЛИПЕНКО у цьому дуже сумнівається. І наводить фотофакти, якими варто зайнятися правоохоронним органам.

– Я живу у багатоповерховому будинку, тому дуже часто ми прогулюємося поблизу озера Білого. Тут дуже гарно, ростуть терен і калина, весною квітне бузок, прилітають і в’ють гнізда лебеді і дикі качки, місцеві хлопчаки ловлять рибу вудками з берега, а чоловіки випливають на середину плеса на човнах – там, мабуть, риба крупніша. Завжди в душі нарікала на місцеву владу, яка тільки центр міста опоряджує, а на околицях ніби не охтирчани живуть? Це також зелена зона міста, тільки подарована природою. То чому б не розчистити береги, влаштувати бігову доріжку навколо озера, поставити лавочки для відпочинку, спорудити дитячий майданчик? Хоча б примітивно, не за дорого. Та це швидше з області фантастики. А коли нещодавно вперше після зими ми вийшли до озера на прогулянку, остаточно переконалися, що мрії про благоустроєну територію біля водойми – утопія, бо скоро і саме озеро зникне.

Вже на підході до берега відчули такий запах, наче газом тхнуло. Коли підійшли ближче, то побачили, що вся поверхня води попід берегами по всьому периметру озера вкрита шаром дохлої риби. Купи мальків лежали і на березі – очевидно, хтось із мешканців прилеглих садиб вибирав з води дохлятину, щоб не дати загнитися самому озеру. Але до запаху тухлої риби долучався ще один – хімічний! І ми зрозуміли, звідки його походження. Справа у тому, що поряд проходить гілка залізниці, якою транспортують до елеватора зерно, а звідти продукцію. Протягом тривалого часу так звана «кукушка» – тепловоз не курсували цією колією, а останнім часом рейси відновились. Мабуть, для цього треба було підремонтувати колію, на якій від часу стали непридатними шпали. Тому подекуди їх повитягували з-під рельсів і замінили. Як ви думаєте, де поділися старі, трухлі, пропитані креозотом старі шпали? Вони були звалені в озеро! Навіщо? Хто це зробив? Та де ж та поліція і навіщо вона потрібна, якщо не дасть цьому факту належну оцінку, не розслідує і не знайде винних? Комусь же належить ця залізниця, яку експлуатують без оглядки на навколишнє середовище?

Чим далі просувалися, тим дужче волосся ставало дибки. Все узбережжя завалене побутовим сміттям, яке хтось нагло залишає просто неба, хтось сором’язливо прикриває торішнім комишом, хтось підсовує під тернові кущі в надії, що під зеленим листям його сміття не буде видно… Та сміття лізе в очі, бо його тут уже тонни. Ось де робота для інспекції з благоустрою, яка начебто є у нашому місті, тільки її чомусь ніхто ніде не бачить.

Прикро, образливо до сліз за своє місто, які ми самі перетворюємо на звалище. Подивіться, що робиться у культурному по-європейськи цивілізованому Львові. Захлинаються у смітті, закидалися ним по самісінькі вуха, по всій Україні возять його, бо у самих ніде дівати. А у нас чомусь вважається нормою викинути хлам з двору на берег озера чи річки, в ліс. Бо думають: моя хата з краю. Тільки забувають, що крайня хата горить сильніше.

Я вважаю, що міська влада повинна вжити всіх заходів по зменшенню лиха, яке накоїла ця екологічна ситуація, подбати про благоустрій даної території і не допустити, аби винні у тому, що шпали з креозотом потрапили у водойму, були покарані.

Креозот – використовується для пропитки шпал, згідно з останніми дослідженнями вважається потенційним канцерогеном, у країнах ЄС заборонене його використання. Характерний запах креозоту їдкий і стійкий, не зникає протягом 50 років. Пари креозоту виявляють токсичну дію на організм теплокровних. У людини може з’явитися головокружіння, розлади шлунку, нудота, шкірні висипання, загальна слабкість, може сприяти розвитку раку. Як креозот впливає на риб і жаб, енциклопедії не пишуть, мабуть, до випадку в Охтирці ще ніхто не додумався топити відпрацьовані шпали в озері. Невідомо також, чим це може закінчитися?

Джерело: http://roxolana.com.ua/

Поділитися в соціальних мережах