Всесвітній фонд природи б’є тривогу: в Україні все менше степів та прісноводних ресурсів
Прісноводні ресурси в Україні у дуже поганому стані. Про це заявляють у Всесвітньому фонді природи (WWF).
Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, прісноводні ресурси мають позначку “високий ризик” і впевнено прямують до статусу “дуже високий ризик”.
Також згідно зі звітом “Жива планета” від WWF, найбільш страждають в Україні екосистеми боліт та степової зони: площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків.
На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт. Як стверджує фонд, в Україні лише 6,77% площі країни заповідні. “Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га.
І тільки близько 57 000 га мають природоохоронний статус”, – йдеться в пресрелізі надісланому “Українській правді. Життя”.
Як стверджують у звіті, загалом у світі популяції диких тварин скоротилися в середньому на дві третини з 1970 року.
Що робити Україні, щоб зупинити тенденцію втрачати природні ресурси? WWF надає такі рекомендації
1. Збільшити долю природних територій в Україні:
- категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га);
- заборонити дренаж природних територій по всій країні;
- збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);
- провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;
- збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.
2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.
3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов’язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.
4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та здійснювати управління над їхнєю добиччю.
5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс – програма дій Європейської комісії, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.
6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством
7. Забезпечити належне фінансування програм, пов’язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.
8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.