Європа поділилась на два табори через енергокризу
Країни Євросоюзу на екстреній зустрічі міністрів не змогли домовитися щодо подолання енергетичної кризи на ринку.
Про це повідомляє Reuters.
Екстрена зустріч, на якій обговорювалася реакція блоку на енергетичне ралі восени, відбулася 26 жовтня.
Напередодні зустрічі Німеччина, котра є найбільшим ринком електроенергії ЄС, разом із ще 8 країнами зробили заяву проти реформи енергосектору. Це окреслило два табори, які зустрілися на міністерській зустрічі.
Частина країн, зокрема Франція, Іспанія, Чехія та Греція виступають за повноцінну реформу європейського енергетичного ринку. Вони наполягають на довготривалих заходах, аби запобігати ціновим стрибкам викопних джерел енергії.
Наприклад, Іспанія пропонує країнам ЄС об’єднатися та здійснювати спільні закупівлі газу. Також пропонується, аби окремі країни могли вийти з чинної системи ціноутворення на енергетику.
На противагу ним об’єдналися Німеччина, Люксембург, Австрія, Данія та Нідерланди. Вони вважають, що криза є лише тимчасовою і не потребує ґрунтовних змін на ринку, а тому короткострокових заходів буде достатньо.
Країни заявили, що не підтримуватимуть реформу ринку. Відтак на зустрічі країни не змогли домовитися щодо того, чи необхідні спільні дії на рівні ЄС, чи достатньо внутрішніх політик країн.
Наразі Єврокомісія аналізує дизайн євроринку та збирає докази щодо поведінки газопостачальників на ринку після звинувачень у зловживаннях у бік Росії. Також ЄК проаналізує систему спільної закупівлі газу та його подальшого транспортування у країни блоку.
Крім того, Bloomberg повідомляє про зростання цін на енергоносії у Європі, зокрема Франції та Німеччині. Витрати на енергопостачання зростають через холодні прогнози на наступний тиждень 1-7 листопада.
Наприклад, МВт-год електроенергії у Німеччині коштуватиме 196 євро у листопаді (+2,4%), у Франції – 234 євро (+2,3%).
Нагадуємо:
У Європі продовжується енергетичне ралі, спричинене дефіцитом газу на ринку та діями російського Газпрому. У відповідь країни мусили вдаватися до точкових дій на кшталт цінових стель (price caps) та субсидій, аби убезпечити споживачів
Українська ГТС та решта гравців на ринку пояснювали дефіцит штучним виснаженням Газпромом своїх європейських сховищ на тлі холодної торішньої зими, про що згодом також повідомляло DW.
На газовий шантаж Росії натякає і Bloomberg: РФ сигналізує Європі, що не пропонуватиме збільшення постачання газу, якщо європейський регулятор не схвалить запуск газопроводу “Північний потік-2”.
Все це призвело до низки газових “рекордів” у жовтні із піком у 2 тисячі доларів. Після того, як РФ заявила про готовність цьогоріч експортувати “рекордні обсяги газу”, ціни на газ впали на 700 доларів за тисячу кубів.
Економічна правда