Коли на Біляєвці, Родіонівці та Усівці ввечері починають підливати городину, на інших краях міста – на Курлука, Некрасова, Вокзальній, Робочій, Путивльській, Суворова – вода з крана ледь біжить. Більше того, її годинами зовсім немає. Наприклад, у неділю, вода зникла годині о четвертій і з’явилась вже після одинадцятої. Тому люди починають нервувати, закликають у соціальних мережах не поливати городи та зі скаргами дзвонять до водоканалу. Посилює обурення глухівчан і той факт, що ціна води у місті з 8 червня виросте з 23 до 30 гривень за куб. А от якість послуги при цьому сумнівна.

Начальник водоканалу Степан Никончук лише розводить руками. Мовляв, проблема ця не нова, а виходу немає. Виявляється, у приватному секторі майже ніде не встановлені лічильники, тому і поливають, у прямому сенсі слова, наліво і направо. Та й ті, хто має прилади обліку, примудряються використовувати «ліву» воду. Цього року навіть рейд влаштовували разом із працівниками поліції. Та виявити порушників не вдалося, адже сарафанне радіо зазвичай спрацьовує швидше, ніж ревізори доходять до дворів. Тому жителі встигають замести всі сліди злочину. Збільшити тиск не виходить, бо вода все одно не доходить до іншого кінця міста, а лише покращує напір поливальникам. Є надія, що проблема частково вирішиться у червні наступного року. Саме до цього строку всі мешканці повинні в обов’язковому порядку встановити лічильники.

А от пересічні містяни, яким набридло лягати спати з немитими ногами, вважають, що владі треба докласти зусиль і навести лад у водопровідному господарстві. «Розуму великого не треба, щоб тариф підняти. Але чому ми маємо платити за всі колонки на вулицях, які течуть, за тих, хто безсовісно поливає городи, бо у них не стоять лічильники? Нікому до цього нема діла», – жаліється 72-річний Микола Шокуров. Ще одна відвідувачка, 57-річна Зінаїда Р. (жіночка просить не вказувати прізвище, бо боїться), говорить, що подорожчання для неї «ужасно ощутиме», бо тепер вона субсидію отримувати не буде. «Це зовсім безвихідь: вода дорогезна, але і її нема, пральну машинку вставала вмикати о третій ночі».

Насправді проблеми глухівського водоканалу значно глибші, ніж те, що бачать і відчувають звичайні містяни. Комунальне підприємство, яке для міста є стратегічно важливим, стоїть на межі банкрутства, його майно описане за борги. На жаль, крім підняття на 30 відсотків тарифу, на сьогодні міська влада нічим більше не порадувала: нема бачення розвитку мережі водопроводу і каналізації, нема реальних проектів ремонту, заміни старих труб, врешті-решт, елементарної ревізії втрат. Бо невже не бачать, як годинами приватний сектор поливає золотою водою грядки? А за це теж хтось заплатить…

Джерело: nedelya.info

Поділитися в соціальних мережах