До Апеляційного суду Сумської області звернувся 25-річний житель с. Ворожба Лебединського району. Чоловік оскаржував постанову Зарічного районного суду м. Суми, якою його протиправно визнали винним у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, присудили штраф в розмірі 10200 гривень та на рік позбавили права керування транспортним засобом.

Відповідно до постанови суду першої інстанції особа притягувалася до адміністративної відповідальності за те, що в грудні 2017, перебуваючи в обласному центрі в районі проспекту Лушпи, керувала транспортним засобом в нетверезому стані. Після зупинки транспортного засобу представниками правоохоронних органів в присутності свідків був проведений огляд водія на стан алкогольного сп’яніння. Проба виявилася позитивна – 1,03% проміле.

Проте, скаржник викладені в судовому рішенні суду першої інстанції обставини вчинення правопорушення заперечував. Зазначав, що про порушену проти нього адміністративну справу і взагалі про описані в постанові події дізнався лише на початку травня цього року, коли отримав на руки постанову суду. Апелянт надав апеляційному суду підтверджуючі документи того, що до вчиненого правопорушення немає ніякого відношення, адже на момент його скоєння перебував на заробітках в іншій країні. Крім того, суду, як доказ, був продемонстрований запис із нагрудних камер поліцейських, які оформлювали протокол про адмінправопорушення. Як вбачається з вказаного відео, транспортним засобом керувала зовсім інша особа. У судовому засіданні скаржник впізнав правопорушника. Ним виявився його колишній однокласник, який назвав анкетні данні останнього.

Розглянувши матеріали провадження, суддя Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу жителя Лебединського району задовольнив та скасував постанову суду першої інстанції, оскільки висновки суду про винуватість апелянта є необґрунтованими, належним чином невмотивованими та не ґрунтуються на вимог закону. Зокрема, протокол про адмінправопорушення був складений працівниками поліції без дотримання вимог закону – не була належним чином встановлена особа правопорушника, що тягне за собою визнання цього доказу недостовірним та недопустимим. Крім того, суддею першої інстанції не були дотримані вимоги процесуальних норма КУпАП і розгляд справи відбувся за відсутності належного повідомлення особи, яку притягувалося до відповідальності. Таким чином, вона була позбавлена права захищати себе в суді, зокрема давати пояснення, докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвокати.

Поділитися в соціальних мережах