У партії «Відродження» підтримують пропозицію Міносвіти зі створення в регіонах опорних шкіл, водночас не згодні з більшістю інших нововведень, запропонованих реформою освіти.

Про це заявив голова фракції «Відродження» у Сумській обласній раді Олександр Будник, коментуючи нову редакцію Закону «Про освіту», підготовлену Міністерством освіти і науки України.

Згідно з нею, головними пунктами шкільної реформи повинні стати перехід на 12-річку та впровадження профільного навчання в українських школах, зниження навантаження на учнів за рахунок скорочення обов’язкових предметів. Якщо зараз таких дисциплін у старшій школі 22, то в майбутньому їх пропонують скоротити до 9, що передбачає об’єднання кількох предметів, таких як «Історія», «Література», «Математика».

«Скорочуючи і об’єднуючи загальноосвітні предмети, міністерство занижує якість освіти для нового покоління українців. У цьому випадку постраждають не тільки учні. Немає відповіді на питання: як забезпечити реалізацію програми так званої «Нової української школи» кваліфікованими працівниками освіти? Зараз багатопрофільних фахівців, учителів – дефіцит. Через інтегрування предметів близько третини викладачів ризикують залишитися без роботи. Тим, хто захочуть утриматися на своєму місці, потрібно пройти переатестацію і перевчитися, щоб впоратися з новою системою. Ми проти таких змін, у них немає ні логіки, ні здорового глузду. І в парламенті ця ініціатива МОН також не користується підтримкою», – говорить Олександр Будник.

На думку народних депутатів партії «Відродження», такий підхід невірний. І пропозиції Міністерства освіти більше нагадують спробу змінити лише формальну «оболонку», а не поліпшити систему освіти.

«Передусім, потрібно посилити соціальний захист педагогів та гарантувати підтримку для вчителів, які живуть і працюють у сільській місцевості. Для підвищення зарплат співробітникам освітньої сфери, народними депутатами групи «Партія «Відродження» в парламенті вже зареєстрований законопроект № 6146. Ним пропонується прив’язати посадові оклади працівників бюджетної сфери не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати, яку збільшили до 3,2 тисяч гривень. Ухвалення цього законопроекту реально дозволить підвищити зарплату вдвічі і більше педагогам, а також прибере «зрівнялівку», яка виникла після того, як Кабмін змінив систему розрахунку окладів бюджетників на прив’язку до прожиткового мінімуму», – пояснює Олександр Будник.

На думку політика, основна проблема пропонованої МОН реформи полягає в тому, що її автори виходять з потреб стандартизації: українські школи та виші, на їхню думку, повинні бути схожі на європейські. Цей перехід передбачає підвищення якості та доступності. Однак, судячи зі змісту нового законопроекту «Про освіту», може вийти, що євростандарт – окремо, а якість і доступність для українців – окремо.

Поділитися в соціальних мережах