Контрабанда електронних відходів: тривожне життя вашого мобільного в Південно-Східній Азії після утилізації
Новий телефон — це завжди приємне оновлення. Але що стається зі старим?
Можна подумати, що відповідальна утилізація вдома розв’язує проблему, але реальність набагато складніша і тривожніша. Ваш, на перший погляд, безпечний старий пристрій може спричинити екологічну кризу в таких країнах, як Таїланд, забруднюючи ґрунт, воду й повітря та наражаючи на небезпеку місцевих, які й навіть не здогадуються про загрозу.
Ця проблема — частина глобального явища, відомого як електронні відходи. Розвинені країни, зокрема США та країни ЄС, попри наявність власних законів про перероблення відходів, часто-густо стимулюють чорний ринок, що експлуатує країни Південно-Східної Азії.
Прихована подорож вашого старого пристрою
Коли ви позбуваєтеся старого телефону, він може вирушити в несподівану (і небезпечну) мандрівку.
Після того як Китай у 2018 році заборонив імпорт електронних відходів, потік старої техніки перемістився до країн Південно-Східної Азії, а Таїланд швидко перетворився на головний пункт призначення. У 2020 році країна запровадила власну заборону, але ситуація лише погіршилася: обсяг електронних відходів, що надходять до Таїланду, за останнє десятиліття зріс у 20 разів — до приголомшливих 60 000 тонн на рік.
Середньостатистичний користувач смартфона на Заході змінює пристрій щонайменше раз на 2 роки. Це означає сотні мільйонів, якщо не мільярди, викинутих телефонів.
Як вони потрапляють до Таїланду? Часто їх неправильно маркують як «вживані електронні товари для перепродажу», щоб обійти регуляторні обмеження. Але насправді ці «товари» не перепродують, а розбивають, переробляють і перетоплюють на неліцензованих підприємствах, що здебільшого належать китайцям і працюють у сільській місцевості, щоб уникнути контролю.
Вплив таких товарів на місцевих мешканців не просто небезпечний — це справжня катастрофа, яка щодня створює нові проблеми для населення.
Чи загострюватиметься ця проблема?
Процес витоплення — надзвичайно прибутковий: із мобільних пристроїв дістають цінні метали, на кшталт міді, золота та інших, вартістю мільйони доларів. Але це також чи не найбрудніших і найнебезпечніший різновид діяльності, адже такий технологічний процес вивільняє ртуть, свинець і токсичні випари безпосередньо в довкілля.
Демонстрація процесу афінажу золота з мобільних телефонів
Уявіть собі, що повітря, яким ви дихаєте, вода, яку п’єте, і ґрунт, на якому вирощуєте їжу, забруднені небезпечними речовинами.
Для мешканців Таїланду наслідки вже катастрофічні — фермери втрачають врожаї через забруднену воду, що стікає з нелегальних металургійних підприємств, а їдкий запах не дає людям спати вночі. Такі неліцензовані «міжнародні сміттєпереробні заводи», як їх називає міністр промисловості Таїланду Аканат Промпхан, не приносять країні жодної копійчини, а лише руйнують довкілля і загрожують життю місцевих мешканців.
Що вже робиться і що ще можна зробити?
Влада Таїланду чинить спротив — спеціальні підрозділи проводять рейди на нелегальні підприємства, а уряд наполягає на ухваленні нових нормативно-правових актів, що покладуть на виробників відповідальність за весь життєвий цикл їхньої продукції.
Така «відповідальність виробника» має змусити технологічних гігантів, на кшталт Apple і Samsung, повертати свої пристрої та належно їх утилізувати. Хоча не варто сподіватися на швидкі та масштабні зміни в політиці таких компаній.
Але це проблема не лише Таїланду — це біль усієї планети. Менше чверті з цих 60 000 тонн електронних відходів збирається та переробляється належним чином. Темпи їхнього накопичення суттєво перевищують нашу здатність безпечно їх переробляти.
Треба більше відповідальності
Якщо враховувати нашу залежність від мобільних пристроїв, ця проблема постає ще гострішою. Усе, що раніше вимагало комп’ютера чи фізичної присутності — тепер уміщується в долоні: від гри в мобільну версію рулетки до замовлення нової пари кросівок. І кожна нова модель має відповідати нашим очікуванням, що постійно зростають.
Але перед тим, як оновити свій смартфон, задумайся про весь шлях вашого пристрою. Метали, з яких він зроблений, важко видобувати, а після використання пристрою вони майже не розкладаються в природі.
Індивідуальні зусилля щодо відповідальної утилізації — це лише початок. Справжня проблема — у прогалинах системи, які сприяють процвітанню такого токсичного бізнесу.
Світові лідери мають відповісти на важливе запитання: який шлях є найефективнішим для подолання глобальної кризи електронних відходів — жорсткіші міжнародні правила, більша відповідальність виробників, чи щось інше? І головне — що ви плануєте для цього зробити?