Як Охтирка витрачає мільйони на «супровід ветеранів» або чи потрібна Людмила Григорівна та її кабінет для захисників?

Охтирська міська рада щойно представила нам Людмилу Григорівну Пилипенко — «фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб». Кабінет №16, режим роботи з 8:00 до 16:30, телефони, гарантії конфіденційності, індивідуальний підхід — усе як у кращих традиціях державного протоколу.

Суть професії: допомагати ветеранам пройти бюрократичні лабіринти, заповнити папери, координувати кроки, «супроводжувати» їх у контактах із державними та недержавними організаціями… І, схоже, саме тут ховається головна загадка: невже хтось реально відмовляє ветеранам у допомозі, якщо вони звертаються напряму? Чесно кажучи, таких фактів не зафіксовано. Люди завжди намагаються допомогти тим, хто пройшов війну.

Але держава вирішила: ні, ветеранам потрібні супроводжуючі, і таких спеціалістів по всій Україні має бути аж 11 300! Перший етап — 3 тисячі, середня зарплата в межах 17860 грн на місяць. Однак прості арифметичні вправи показують цікаву деталь: на рік в середньому на одного фахівця з бюджету витрачають значно більше 967 тисяч гривень! (2,9 мільярди передбачених тільки на 24 рік, ділимо на 3000 фахівців). Виходиь майже мільйон за… супровід 30 кейсів на рік.

Тобто за ті самі гроші можна було б кожній родині ветерана додатково накинути понад 30 тисяч гривень річної допомоги. І це була б реальна підтримка, а не марафон по кабінетах і «супровідні послуги».

Не хочемо ображати Людмилу Григорівну, але питання лишається риторичним: чи потрібна вона ветеранам, якщо більшість проблем вони вирішують і без неї? Мабуть, мета такої “програми” трохи інша — нагодувати бюрократію та показати, що держава «робить щось для ветеранів».

Отож, поки чиновники складають списки та призначають фахівців, ветерани отримують… трохи більше паперів на столі та головний біль, зате бюджет струнко звітує про 3 мільярди на рік на «супровід».

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ