Голова Юнаківської громади про евакуацію та життя громади
Через погіршення безпекової ситуації на прикордонні Сумщини мешканців небезпечних територій області закликають переїздити. Тиждень тому було прийнято рішення про евакуацію 543 людей з восьми населених пунктів Сумського району. Це Юнаківська та Миропільська громади. Яка ситуація на сьогодні у Юнаківській громаді, чи охоче населення евакуйовується — розповіла голова Юнаківської громади Олена Сіма. Далі пряма мова.
У Юнаківській сільській раді після цих трьох днів, що йде евакуація лишилося 304 людини. Це я маю на увазі по цих селах, в яких об’явлено евакуацію. Це села, які знаходяться поза межами п’яти, двох і десятикілометрової зони. Евакуація в нас проходить спокійно. Якщо люди похилого віку потребують, щоб їх вивезли, то в нас приїжджали один раз “Білі янголи” вивозили і раз вивозив наш офіцер громади з працівником соціального захисту. Також у нас ходить рейсовий автобус. Всім об’явлено про евакуацію. Деякі люди взагалі і відмови не підписують, і не хочуть виїздити. Цих людей ми беремо на окремий список, хай займаються ними відповідні органи.
Чому вони не хочуть виїжджати? Якого віку люди, які залишилися в громаді?
Люди в нас різного віку. Є ті кому 50 років, і за 50, і за 60, і за 70 років. Різна вікова категорія є.
Куди їдуть ті люди, які евакуйовуються?
Люди, які евакуюються, приїжджають в місто Суми. Тут є у нас є хаб. Там працює наш працівник, який виписує довідку на евакуацію. Плюс там же розміщено й інші відповідні служби. Зокрема працівник соцзахисту, щоб оформлювати всі необхідні документи на отримання одноразової матеріальної допомоги від УАКБ ООН та ВПО. Таким чином, ми полегшуємо нашим людям життя, щоб їм було комфортніше. Заселяємо цих людей в гуртожитки. Коли ми робили план евакуації, ми заключали договори, в тому числі й з Сумською міською радою на те, що якщо в нашій громаді буде потрібна евакуація, то вони зможуть прийняти наших людей переселенців.
Евакуація в громаді обов’язкова, примусова чи термінова?
У нашій громаді обов’язкова евакуація. Ви самі знаєте, що наразі народ дуже розумний. Вони читають закони, вони читають Конституцію, тому сперечатися з ними дуже й дуже важко. Наша робота, як органу місцевого самоврядування – це попередити, провести з ними роботу. Зокрема з тими, що найближче до кордону. Там дуже гучно. Ми чуємо все.
Руйнування в громаді великі? Яка ситуація?
Якщо ми беремо 10-кілометрову зону, там також кожний день є руйнування. І хати горять, і розбитих дуже багато. Пошкоджених дуже багато, але ж сільська рада працює. Ми виїжджаємо туди по мірі можливості з дозволу поліції, з дозволу прикордонників фотографуємо, пишемо акти. Треба ж людям допомагати оформити будинки, їхні зруйновані пошкодження, щоб держава їм відшкодувала кошти, бо переважно люди не мають своїх помешкань, вони всі їх винаймають.
А діти у громаді є?
Дітей в нашій громаді вже немає майже два роки. Дітей відразу вивезли.
Чи багато поодиноких тварин, які не вивезені?
За весь період воєнного стану до нас двічі приїжджали. Ми робили заявочку, двічі приїжджали, забирали собачок і забирали котів. На сьогоднішній день в тих населених пунктах, де люди ще живуть, зрозуміло, що є ці собачки, є ці коти. Ними опікуються, і корм привозили, і люди годують. Ну а там, де Басівка, Локня, там я не знаю. Мене вже туди останнім часом не пускають взагалі їхати.
А продуктами забезпечені?
Юнаківська сільська рада кожен місяць забезпечує продуктами харчування своїх мешканців. В цьому році ми заключили меморандум. Нам навіть возять продуктові набори раз в місяць не тільки для тих людей, що знаходяться на території громади. Ми також потурбувалися за тих людей, які евакуювалися і про ВПО, які проживають в місті Суми. Ми їх теж забезпечуємо продуктами харчування.
Маєте роботу для тих людей, які залишилися у громаді?
В нас є фермерські господарства. До цього часу вони працювали і працювали люди. Була пекарня, але вона в нас була пошкоджена. А тому власник пекарні переїхав в місто Суми і пекарня також. Тому наші люди, які евакуювалися до міста Суми, продовжують у нього працювати і пекти хліб.
Які настрої в громаді?
В один день може бути менше прильотів, в другий день може бути більше. Ви знаєте, ми живемо в такому страху. Ми вже настільки налякані, як то кажуть, що ми вже на це не реагуємо. Я їздила в неділю по селах, скільки була з людьми, скільки й гупало. Сіла в машину, тільки од’їхала, за мною гуп, дрон упав. Туди їхала так само, думала, що і колесо в машині відірве. Коли офіцер громади зупинився, подивився, й каже мені, мовляв ні, Олено Олександрівно, колесо ціле, приліт був за автівкою. Так що ми вже звикли.
Коли в нас прилітало в сільську раду і мої дівчатка працювали, вони падали під стіл, а на них падало, сипалося зі стелі, тому ми до цього звикли. Ми звикли і на вулиці падати і по канавах валятися. Тому, ну а що ти зробиш? Ви ж розумієте, що як би там не було, яка б не була ситуація, Юнаківська сільська рада працює. Ми знаємо, що Україна — це сильна нація, що ми переможемо. Буде скоро перемога і ми все одно почнемо відбудовувати свою громаду. Не всю, а може деякі старостати. Ми будемо намагатися. Всі ми живемо тільки цією думкою.
Чи є такі села, які, на вашу думку, не підлягають відновленню взагалі?
На мою думку, не підлягає відновлення це Басівка і і Локня. Ну і певно Юнаківка, бо дуже багато зруйнованого майна. Ми будемо намагатися працювати із своїм депутатським корпусом. Ми вже написали листи, щоб трішки було змінено законодавчу базу, щоб нашим людям держава відшкодувала всі кошти за їхнє зруйноване, пошкоджене майно. Щоб люди могли собі придбати якісь хатинки чи якісь кімнатки, тому що людям похилого віку, особисто пенсіонерам, жити в гуртожитках — це дуже-дуже важко на їхню пенсію. І Юнаківська сільська рада над цим питанням працює разом з депутатським корпусом.
Куди звертатися тим, хто передумає і захоче евакуюватися?
Ми своїх людей розселяли в Роменському районі. І в Андріяшівці. В нас дуже багато людей переїхало в Охтирський район. Наші люди там і працюють, і живуть сім’ями. Тобто хто має бажання, ті переїжджають. А ми зі свого боку надаємо й намагаємося надавати там житло, де можемо надати. Розуміємо, що пентхаусів і рівноцінних будинків у місті Суми на усіх не вистачить. Номера телефону, за яким можна телефонувати у нас немає. Але знаєте, у нас, навіть люди, які проживають у Вільшані, приїжджають тільки для того, щоб побачити своїх земляків, поспілкуватися тут і отримати гуманітарну допомогу. Бо там де вони наразі проживають, їх не дуже, так би мовити, балують цим. Навіть люди, які евакуювалися в другі населені пункти, а вони в нас прописані, являються інвалідами першої групи, онкохворі, ми також їм надаємо допомогу на лікування та матеріальну допомогу. Юнаківська громада працює в повному обсязі і дбає про своїх мешканців.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ