Гранти є, а де цифри? Як мерія Лебедина німецькі гроші зустрічала казками про «успішний успіх»
Звучить наче ідеальний план порятунку: європейські донори, солідні міжнародні фонди та довгоочікувані гранти для місцевого бізнесу. У Лебедині з неабиякою помпою презентували старт нового соціально-економічного проєкту за гроші німецьких платників податків. І все б нічого, адже фінансова підтримка бізнесу в умовах війни — це дійсно чудово і життєво необхідно. Але є один пікантний нюанс: замість прозорої статистики нам знову продають повітряні замки.
Меморандуми, оплески та чиновницька ідилія
Місцева влада Лебедина в особі в.о. міського голови Світлани Горошко урочисто відзвітувала про підписання паперів із благодійним фондом HelpGroup (який діє за підтримки західних партнерів JERU). На стартову зустріч зібрали солідну аудиторію: чиновників, фермерів, медиків та молодь.
З трибуни лунало багато красивих і правильних слів про підтримку прифронтової громади, розбудову стійкості та економічне відновлення. Типова бюрократична картинка, де керівництву громади головне — вчасно подякувати партнерам, підписати меморандум і створити вигляд бурхливої діяльності.
Секретні матеріали: покажіть нам гроші, а не презентації
Найцікавіше почалося, коли організатори взялися мотивувати публіку і презентувати результати своєї попередньої роботи. Представники фонду із захопленням розповідали про те, як блискуче вони вже реалізували подібні ініціативи у 2025 році на території сусідніх Роменської та Липоводолинської громад.
Звучить надихаюче, чи не так? От тільки є одна проблема: жодної конкретної цифри публіці так і не надали. Жодного прозорого звіту. Жодної інформації про те, скільки саме реальних підприємців отримали фінансування, які суми були виділені, скільки нових робочих місць фактично створено і як це вплинуло на економіку сусідніх районів.
Замість жорстких фінансових фактів — суцільні історії про абстрактний «успішний успіх», які неможливо перевірити. Мовляв, вірте нам на слово, шановні лебединці, гранти існують. А місцева влада навіть не спромоглася поставити логічне питання: покажіть реальні кейси, перш ніж ми будемо обіцяти золоті гори нашим підприємцям.
Чи дійде євро до простого фермера?
Попереду у громади цілий рік реалізації цього амбітного проєкту (координуватиме який, до речі, місцевий представник Михайло Чурбаков). Обіцяють багато: мікрогранти для фізичних осіб, підтримку фермерських господарств, працевлаштування людей з інвалідністю та соціальну інтеграцію молоді.
Наміри, безперечно, чудові. Проте, поки місцеві управлінці радісно слухають презентації без жодних цифр і доказів ефективності, у реальних бізнесменів залишається стійке відчуття дежавю. Чи дійдуть ці німецькі кошти до звичайного підприємця з Лебедина, чи так і залишаться жити виключно у красивих звітах про черговий невидимий успіх? Час покаже.