Хто і чому приїздить з прикордоння до евакуаційного пункту в Сумах
У Сумах працюють пункти для евакуйованих з прикордонних територій. Кореспонденти Суспільного побували в одному з них і дізналися, хто і навіщо туди звертається і які умови є для того, щоб отримати допомогу.
Пані Лідія з рідними виїхала з Юнаківки на евакуаційному автобусі: “Евакуювалася разом із мамою, їй 93 роки, чоловіку 63 роки. Вони інваліди. Вчора я подзвонила сільській голові, сказала, що ми будемо виїжджати. Вона сказала: “Чекайте, ми завтра до вас під’їдемо”. Залишилося в мене четверо кіз, поки сусіди ще будуть доглядати. Вже немає фізичних і моральних сил. Кожну ніч не спиш, чекаєш, що ось прилетить. Де впаде КАБ – незрозуміло”.
Пан Олександр розповів, що приїхав з Кияниці рейсовим автобусом: “Залишаються в основному пенсіонери. Тому що який смисл пенсіонерам виїжджати, якщо в них максимум 3 – 3,5 пенсія. Додому з’їздимо і будемо виїжджати. Приїдемо, тих курей поріжемо, і все. Поїдемо трішки далі, за Ромни. Котик і собачка – вибачайте. Ми їх нікуди не здамо, тут їх ніхто не приймає. Випустили”.
Пані Тетяна розповіла: евакуюватися зі свого села на прикордонні не може, бо має доглядати покинутих тварин, тому приїхала ненадовго. “Я приїхала за допомогою. У нас у час автобус, їхати туди. Зараз в селі найважче, що господарство є, а коти-собаки? Люди повиїжджали, так у нас на Храпівщину 10 людей залишилося. Я хочу, в мене є куди. Але поруч є хати, які тут ВПО, ну там же ж треба котів-собак годувати”, – розповіла жінка.
Люди у черзі говорять, що покинути свій дім і господарство на прикордонні не готові. Тому приїхали лише за допомогою, про яку чули від знайомих.
“Приїхали — кажуть, допомогу якусь дають, вирішили дізнатися, що за допомога. Ми не виїхали, ми поки там. Молодь з дітьми виїжджає, а такі як ми – то ми вже домосідці. Як уже дуже припече – тоді вже будемо їхати. Хоча і зараз страшно, дуже страшно, летить над нами, страшне що робиться”, – розповіла мешканка Хотіні Марія.
“Люди почали виїжджати і ми вирішили. Закрили і поїхали. Кури осталися, те все порізали, що було. Може трохи побудемо і поїдемо додому. А що робить? Городи копати треба, люди ж посадили все. А їсти що зимою?”, – вважає мешканка Хотіні Ольга.
З’ясувалося, що для отримання допомоги є умова, розказала мешканка Юнаківської громади пані Лідія: “У мене вікна вибило, ось нас обстріляли, думаю, ну дадуть якусь допомогу. Сказали: оформляйте ВПО. А ми не хочемо оформляти. Тоді буде, що я вже не член цієї громади, що мене з моєї хати виселять. Для чого мені це? Я хочу у своїй хаті жити. Ми їдемо додому. Чого я покину хату? Куди я поїду? В гуртожиток? Чи в барак? Куди я поїду?”.
“ВПО, кажуть, оформлять – треба, щоб ти шукав квартиру у місті і жив там. Якщо ти не будеш жить, то поліція приїде і перевірить. Зараз картоплі копати, помідори підспівають, у людей якась живность вдома є. Мені ж треба поїхать, погодувать, мені треба на городі щось зробить, мені треба закрити щось”, – сказала мешканка Юнаківської громади Ольга.
Наталія Довгопол, яка відповідає за роботу цього евакуаційного пункту, називає таку позицію фінансовим туризмом. Каже, що тут допомогу надають тільки тим, хто справді виїжджає з прикордоння.
“Люди повинні розуміти, що це не пункт видачі гуманітарної допомоги. Ми здійснюємо загальну евакуацію людей. Тобто якщо людина з громади евакуйовується, вона повинна проживати за адресою, яку вона вказує. Грошову допомогу реєструють за наявності загальної евакуації. Є, згідно постанови, деякий термін виїхать, забрати речі, погодувати собаку – і одразу назад. Вони мають тут проживати, бо всі місця проживання вже перевіряють правоохоронні органи”, – розповіла Наталія Довгопол.
У пункті для евакуйованих реєструють внутрішньо переміщених осіб, надають їм гуманітарну допомогу і розселяють за потреби. За словами Наталії Довгопол, люди можуть оселитися у родичів, є місця у сумських гуртожитках, можливість виїхати по області або за її межі.
Наталія Олефіренко поселить в себе в Сумах 94-річну маму. Вона вивезла її із села в Миропільській громаді якраз напередодні обстрілу, який пошкодив їхній будинок: “Повилітали вікна, пошкоджений дах на господарських спорудах. Воно досі не знає, що пошкоджений дах на господарських спорудах, ми тільки сказали, що вікна пошкоджені, і все. Дуже хоче додому. Але…”, – розповіла Наталія Олефіренко.
За словами Наталії Довгопол, від початку роботи центру тут зареєструвалося понад 1000 людей з прикордоння Сумщини.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ