“Хтось постукає, він біжить відчиняти, каже: це тато приїхав”. Сім’я полоненого Юрія Бурлуцького чекає на батька
У Кривому розі на батька чекають з полону двоє неповнолітніх дітей. Боєць 58-ї бригади отримав наскрізне поранення в живіт і потрапив у перший день широкомасштабної війни в полон до російських військових біля митного посту “Бачівськ”, що на Сумщині. Де його зараз утримують – родині не відомо.
Місто Глухів. Звідси 40 кілометрів до прикордонного пункту пропуску “Бачівськ”, куди 24 лютого, з території сусідньої Курщини заходили колони російської бронетехніки. До Глухівської лікарні тоді доправили перших поранених українських бійців, говорить директорка закладу Валентина Барахович.
“Привезли нам, спершу, постраждалих прикордонників, десь 6 постраждалих. Потім, протягом дня, ще був довіз, це вже були не тільки прикордонники, ще були і збройні сили. Загальною кількістю це було 11 осіб. Бригади зібралися: травматологи оперували, оперували хірурги зразу”, — згадує жінка. За словами пані Валентини, тоді глухівські лікарі усім пораненим врятували життя.
Місто Кривий Ріг. Тут проживає родина військового 58-ї бригади Юрія Бурлуцького. Його дружина Дар’я розповідає про перший день повномасштабного нападу Росії: “Ще з 24 лютого я зрозуміла, що щось відбувається, тому що чоловік перестав виходити на зв’язок з 6-ї ранку.Телефонувати я боялася, щоб не зашкодити, бо я розуміла де він знаходиться. Ввечері він мені зателефонував з невідомого номера, сказав, що з ним усе добре, він живий, якщо буде змога, він іще зателефонує”.
Дар’я говорить, що останній раз спілкувалася з чоловіком по вайберу 3 березня. Тоді він так само набрав її з невідомого номера: “Він мені сказав, що він живий, з ним усе добре, спитав: “як ми?” І коли я в нього запитала: що мені робити, як тобі допомогти, він мені сказав, що, на жаль, ти нічого не зробиш, а треба тільки чекати”.
Юрій Бурлуцький також отримав поранення поблизу “Бачівська”, говорить жінка: “Мені зателефонував хлопець, якого звільнили з полону, який був там, з ним, він сказав, що в нього наскрізне поранення черевної порожнини, що йому допомогу надали вчасно, тому зараз все майже добре”.
Вдома на татка чекає донька 13 років та син 3 рочків. Дар’я говорить: “Донька більш-менш розуміється в цьому питанні. Хлопчик дуже чекає тата, хтось постукає у двері, він біжить відчиняти, каже: це тато приїхав”.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ