Володимир Чайка говорить, що до війни був айтішником. У червні 2014 року записався до Добровольчого українського корпусу. Після проходження вишколу у Десні потрапив до військової розвідки на фронт. Воював на передовій до 2019 року. Зараз навчає інших.

Чоловік розповідає: “У мене великий бойовий досвід, тому хлопців навчаю поводженню зі зброєю, з вибухівкою, ну і, взагалі, як себе поводити на війні психологічно. Тому що психологічно важко – постійна небезпека, постійна зосередженість і це людей виснажує”.

За словами командира 20-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу Сергія Супруна, вони проводять навчання з надання першої домедичної підготовки та для цивільного населення. В групах практикується робота до 10 людей – коли більше слухачів, навчання втрачає ефективність. Постійно тренуються і самі.

Вікових обмежень у Добровольчому корпусі немає, як і протипоказань за здоров’ям, говорить Сергій Супрун. Головне – проукраїнська позиція та мотивація бути корисним державі. Не обов’язково воювати, знайдеться робота і в господарському забезпеченні: приготування їжі, логістика і таке інше. Для контактів є сторінка у Facebook “20 резервна сотня ДУК ПС – Сумщина”.

Щодо бійців тероборони, вони мають діяти в межах своїх районів, де приписані, говорить начальник управління оборонної роботи області Василь Одарченко. Чоловік пояснює: “Ці резервісти, попри те, що вони укладають контракт, вони ще проходять певні навчання при батальйонах. Тобто, вони при цих частинах, нікуди, в ніякі зони ООС вони направлятися не можуть. За законом. Це ми говоримо про мирний час”. Якщо настане той час, заради якого все і формується, — говорить Василь Одарченко, — вони будуть призвані до частини, в якій укладений контракт, вони отримають там форму, екіпірування і зброю.

Завідувачка кафедри політології Київського університету імені Бориса Грінченка Тетяна Пояркова говорить, що українська політична еліта поки програє у гібридній війні Володимиру Путіну стратегічно. Жінка зазначає: “Програє та країна, в якої немає уявлення про майбутнє – стратегії про майбутнє. Якщо вам є куди рухатися, ви розумієте, що на нас нападають, вам є яким чином мобілізувати еліту, соціум і рухатися. А в цій війні ведеться війна іще і проти еліти. І подивіться як еліта, які її дії”.

Частина українського населення, говорить Тетяна Пояркова, іще досі ностальгує за СРСР, нащадком якого є сучасна Росія. Поки такі настрої будуть, поки триватиме війна.

Також політологиня пояснює: “Поки приваблива російська мова, поки привабливий цей “мір”, поки ми в захваті від Путіна, поки ви хочете з ним зустрічатися, поки ви в суд не подаєте на все, що тільки можна, що у вас вкрали, поки не кричите, поки не показуєте, що ви варті кращого, що це ваша земля, поки отак от і буде”.

suspilne.media

Поділитися в соціальних мережах