На ремонти обладнання сумського “Міськводоканалу” у 2021 році витратили 16 млн грн
На ремонти та модернізацію обладнання сумського “Міськводоканалу” цьогоріч витратили 16 млн грн. Це гроші споживачів, які включені у тариф на водопостачання та каналізацію. Загалом, розповів директор підприємства, інвестпрограму на 2021 рік виконали трохи більше, ніж на третину.
Лепехівський водозабор – один з об’єктів, де оновили обладнання. Встановили німецький насос, замінили засувку та зворотний клапан. За словами Анатолія Сагача, це дає можливість економити на електроенергії.
“Рахували так. Якщо брати 20-й рік, то у нас близько 2 млн кВт електроенергії, але по грошах важко рахувати. Чому? Тому що, якщо брати сьогоднішню ситуацію, то ті кошти, які були закладені в тариф не відповідають дійсності, тому що продаж електричної енергії виріс практично удвічі. Починаючи з серпня у мене збільшилась вартість електроенергії на 1 млн 200 тис. грн по місяцю”, – говорить директор “Міськводоканалу”.
Також на Лепехівському та Ново-Оболонському водозаборах встановили шість нових насосів і дві шафи керування, замінили каналізаційні решітки й трансформатори на каналізаційних насосних станціях, аераційні труби на аеротенках на міських очисних спорудах. Усього витратили на це майже 12 млн грн. Ще на 4 млн придбали спецтехніки.
З цих грошей, 7 млн або майже 37% – це заходи з інвестпрограми цього року. Решта – те, що мали зробити у 2018 та 2020 роках.
“У 2020-му році інвестпрограма була дуже велика, але у нас не був застосований економічно-обгрунтований тариф. Тому з тих десь 20 млн грн, які були закладені в інвестпрограму 20-го року в перших перемовинах, які ми провели з НКРЄКП домовились до того, що вже остаточна цифра буде визначена після перевірки нашого підприємства, я думаю, це буде у 2022 році. Але плюс мінус ми порахували, що ми повинній виконати на ті кошти, які надійшли нам від населення, і юридичних осіб, це орієнтовно десь 13-14 млн грн”, – розповідає Анатолій Сагач.
Попри проведені роботи, зі слів Анатолія Сагача, на економіку підприємства це мало як вплинуло, бо витрати випереджають зекономлене на модернізації. Натепер мають борг у 36 млн грн за електроенергію. При цьому 56 млн їх боргує населення, 18 млн грн – Котельня північного промвузла та її засновник”.
“Спочатку треба там провести ретельний аудит того, що вже закуплено, того, що вже працює, яким чином воно туди потрапило. Яка його економічна ефективність. Тобто, насправді справа не в тарифі. Ми свого часу за чотири роки проаналізували інвестиційну діяльність водоканалу і ми побачили, при тому, що вони казали: ми закуповуємо польське, італійське і т.д., але питомі витрати електроенергії на підйом або виведення одного кубічного метра води, вони зовсім не знижуються. Тобто зменшуються обсяги, а питомі витрати не зменшуються. Це говорить про те, що економічна ефективність цих всіх модернізацій вона мінусова”, – пояснює голова ради Асоціація платників податків України Андрій Фролков.
За словами речниці підприємства Вікторії Журавльової, цього року з міського бюджету водоканалу дали майже 28,5 млн грн – вони пішли на погашення боргів за електроенергію, а також придбання люків та ремонт колекторів.