Небезпечна вибухівка: чим та як російські військові мінують Сумщину
У 2022 році, після деокупації Сумщини, у ДСНС повідомляли, що Сумська область є однією з найбільш замінованих в Україні. Яка ситуація зараз, якою вибухівкою російські військові дистанційно мінують область та як діяти, у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, про це в ефірі Українського радіо-Суми розповів Ігор Черняк, начальник вибухотехнічної служби Національної поліції Сумської області.
Наскільки Сумщина є замінованою зараз? Адже відомо, що у 2022 році говорили, що це найбільш замінована область і для того, щоб її розмінувати, потрібно десь до 100 років.
Це правда, а можливо навіть і більше, ніж 100 років, так як Сумщина була частково окупована в 22-му році. І після тих часів, до цих пір у нас виявляються вибухонебезпечні предмети. Люди виявляють і танкові снаряди, і артилерійські снаряди, і гранати, і навіть в деяких випадках, міни. Також зараз, ви знаєте, на нашій території дуже багато сіл, які знаходяться під окупацією, або на яких проходять активні бойові дії. Там також є різноманітна кількість вибухонебезпечних предметів. Це і нерозірвані артснаряди.
Зараз війна переходить на інший рівень, точніше, вона вже, можна сказати, перейшла. Це війна дронів, війна безпілотних літальних апаратів. Вони становлять дуже велику небезпеку для населення, для мирних людей, тому що зараз ворог почав не тільки робити вибухові пристрої на безпілотних літальних апаратах, які вибухають при зіткненні або досяганні до своїх цілей, а також вони роблять і мінування місцевості різними пристроями.
Ми зіткнулися з дистанційний мінуванням, це ще штатне, яке було розроблене за радянських часів, і вони до цих пір цим користуються. А зараз вони це все почали ставити на свої безпілотні літальні апарати. Нещодавно у нас були такі випадки по Сумській області, де ми вже встановили, що ворог не тільки б’є ціль важкими літальними апаратами, а і розкидає міни, заміновує територію, яка постраждала під час авіаударів. І це дуже поганий знак, тому що для того, щоб локалізувати ту саму пожежу, для того, щоб надати допомогу тим, хто постраждав під час авіаудару, ми можемо наштовхнутися на ще одну небезпеку — це дистанційне мінування. Поки що нам відомо тільки про міни з електромагнітним датчиком цілі, які спрацьовують на метали, тобто, може під’їжджати автомобіль і міна може на нього спрацювати.
Підходять люди, а ми всі працюємо в бронежилетах, і на людині може бути велика кількість металів, це і мобільні телефони, ключі і так далі, на які може спрацювати міна. Також міна запрограмована на магнітне поле землі, якщо її почати здвигати, вона розуміє, що магнітне поле навколо неї змінилося і вона також може вибухнути. Також ми можемо говорити і про інші пристрої, які зараз працюють на різних платах ініціювання. Ці плати програмуються по-різному. Це може бути і зсув, і вібрація і зміна, як я вже сказав, електромагнітного поля. І ці плати невідомо яким чином можуть бути запрограмовані, вони можуть не тільки вкладатися у великі міни, вони можуть вкладатися і в маленькі міни, і не тільки до великих безпілотних літальних апаратів, а й до маленьких, типу FPV. Якщо дрон не вибухнув, то він вже є небезпечним, і знаходитися біля нього, або наближатися і намагатися щось з ним зробити самотужки, все це може призвести до небажаних результатів.
Тобто російські військові мінують нашу область із БПЛА, із ФПВ і навіть РСЗВ?
Так, але поки в нас таких випадків, що саме РСЗВ мінували мінами, не було, але були суббоєприпаси. І їхня задача при зіткненні з поверхнею, чи то земля, будівлі і так далі, вони повинні вибухати. Але буває таке, що вони з якихось причин не вибухають. Із технічних причин, які у них там не призвели до штатного їх спрацювання, і вони лежать. І вони знаходяться у зведеному стані та можуть вибухнути будь-якої хвилини, будь-якої години, або от коли хтось намагається самотужки щось з ними зробити.
А за розмірами вони які?
За розмірами вони можуть бути різні, але єдине, що вони не схожі на ті побутові речі, якими ми користуємося у повсякденному житті. І от, коли ми саме з громадянами проводимо бесіди або різного роду навчальні курси, для того, щоб вони зрозуміли, як відрізнити, то ми показуємо ці вибухонебезпечні предмети, як вони виглядають, або говоримо для них, що якщо ви бачите якісь нестандартні предмети, які ви не можете зустріти в побуті і ви не знаєте від чого це, то краще з ними не намагатися проводити якісь маніпуляції.
Вони, як правило, кольору хакі?
Якщо це штатні вибухонебезпечні предмети, вони можуть бути і кольору хакі. Субоєприпаси, такі як там 9Н210 — це від РСЗВ або 9Н235, то вони металевого кольору. Це така невеличка металева труба із чорними закрилками на задній частині. Але при падінні вони можуть пошкоджуватися. Також при тривалому лежанні на землі, вони піддаються корозії. Залежно від того, куди вони впали, на них може бути і шар ґрунту, який їх трохи маскує, і ви вже не можете роздивитися, якого саме вони кольору.
А стосовно вибухових пристроїв, які ставлять на різного роду БПЛА, які літають, то там уже пристрої можуть бути саморобні. І вони вже можуть бути різного кольору та виконання. Ми розповідаємо людям, якщо ви живете поблизу прикордоння, або от навіть не поблизу прикордоння, це може бути і 100 кілометрова зона і 150 км і якісь безпілотні літальні апарати, які там пролітають та можуть бути збиті, або задавлені ребом. Вони можуть там впасти. У нас були випадки, де люди працювали на земельних ділянках і помічали, як якийсь безпілотний літальний апарат падає в їхнє домоволодіння. То ми їм кажемо, щоб ні в якому разі не підходили, а відразу викликали поліцію, для того, щоб ми приїхали і встановили, що саме впало. Тому що пристрій може вибухнути і людина може постраждати. І саме на ці всі пристрої ставляться різні, як я вже сказав, саморобні вибухівки.
Які з них найбільш небезпечні?
Такої кваліфікації немає, всі вони небезпечні, тому що зараз уже почали використовуватися і термобаричні, запалювальні суміші вибухових речовин, які чіпляють у дрони, щоб запалити якусь ділянку місцевості, випалити посадку, бліндаж або спалити будинок. Так само і фугасної дії, і осколкові, кумулятивні для того, щоб пробити якісь укріплювальні райони, будівлі, пробити стіну, пробити броньовану техніку. Вони їх начиняють різними видами вражаючих елементів, які розлітаються на велику відстань, це не обов’язково 20-30 м від місця вибуху, це може бути і 100 м, і більше. І вражаючі елементи можуть бути різні: у вигляді кульок або циліндрів, та ж сама різана арматура. Найчастіше це на прикордонні. Є такі міни як ПФМ, так, ПФМ-2С, їх запускають, це також система дистанційного мінування. В нашій області вони їх запускали саме з дронів. Вони кріпилися по декілька штук на безпілотні літальні апарати, такі як мавіки невеличкі і мінували місцевість, але це було в дуже великій близькості саме до прикордоння. На великій відстані вони вже використовують інші боєприпаси, як я вже сказав, осколкові, кумулятивні і так далі.
Ви сказали вже, що є такі міни, які можуть здетонувати від зміни електромагнітних хвиль, а є такі, які відразу не детонують, потрібен якийсь час?
Так, є міни, які програмують. Їх механічні частини спрацьовують уже після того, як дана міна впала на землю, і вона може лежати деякий час, а потім вибухнути. Також в міни встановлюється такий засіб, як самоліквідація. Це для того, щоб вона знищилася. І от вона може лежати, і в самий такий непідходящий момент може спрацювати і вибухнути.
А також може здетонувати, якщо нагрівати або розбирати, так?
Це вже просто категорично заборонено, що розбирати їх, що піддавати їх термічним обробкам. Тому що цей предмет, який вже не вибухнув одразу, він в подальшому не стабільний. Він себе може проявити будь-як. Він може вибухнути, якщо ви його візьмете до рук, коли будете нести, коли принесите до домоволодіння.
Як діяти, якщо виявили вибухонебезпечний предмет?
Дзвонити на лінію 102, викликати поліцію, повідомляти про те, що ви виявили і не підходити до нього. Отримавши виклик про знахідку, ми дізнаємося обставини. Дізнаємося, як близько людина підходила до підозрілого предмету, що вона бачила, на що це схоже. Потім вже ми приїжджаємо на місце і діємо по ситуації. Ми дивимося, де знаходиться предмет. Що з ним можна зробити. Чи можливо таке, що можна його привести в більш безпечний стан для того, щоб зробити його знищення на тимчасовому підривному майданчику або для його вивезення на стаціонарний полігон, де ми можемо вже його знищити. Якщо не дозволяють обставини, то ми можемо його або зруйнувати для подальшого його знищення, або вже проводити його знищення на місці. Так як деякі предмети, як я вже сказав, не є стабільними і потребують тільки знищення на місці.
Якщо ви приїжджаєте і бачите, що ви не стикалися з таким, що ніколи не бачили такої вибухівки, що робите в такій ситуації? Буває таке?
Так, буває. Спочатку повномасштабного вторгнення дуже багато разів таке було. І я навіть скажу по штатним вибухонебезпечним предметам. Штатні вибухівки — це міни, ракети, авіабомби. Ми їх бачили тільки в книжках, на картинках. Вживу ми їх ніколи не бачили. І навіть, коли ми десь проходили навчання, то навіть для навчань у нас не було такого, щоб ми могли вживу його побачити або зрозуміти, як з ним працювати. І все почали дивитися на практиці. Те ж саме із предметами, з якими ми не стикалися. Так як ми спеціалісти своєї справи, при огляді предмету, ніхто до нього одразу не підходить. У нас є спеціальне обладнання, ми застосовуємо і квадрокоптери для того, щоб підлетіти, ми застосовуємо роботизовану техніку для того, щоб під’їхати. Там є дуже чудові відеокамери, через які ми можемо роздивитися даний предмет. Ми можемо зробити його рентген, тобто ми його просвічуємо, бачимо його внутрішню будову, конструкції.
У нас є вибухозахисні костюми, в нас є спеціальні саперне обладнання. Для того, щоб даний предмет можна було дистанційно привести в більш безпечний стан, розрядити його, або зробити його знищення чи руйнування на місці. Це операція, яку ми розробляємо. Ми приїжджаємо, дивимося, потім у нас проходить така невеличка нарада. Ми все обговорюємо. Я, як керівник служби, розповідаю кожному, хто за який напрямок у даній ситуації буде відповідати. Оглядаємо місцевість, евакуюємо людей, і показуємо, небезпечні зони, безпечні зони, зони, де повинні люди знаходитися під час даних робіт. Повідомляємо, що зараз, можливо, буде зроблений вибух, або, можливо, буде зроблена інша маніпуляція, буде робитися вивіз даного вибухонебезпечного предмету, що будуть перекриватися дороги, нам потрібно забезпечити доступ до нього і обмежити доступ сторонніх осіб до нього і під час роботи з ним.
Є вибухонебезпечні предмети, які військові РФ залишили, коли відходили з Сумщини, є дистанційно закинуті нам, а є ще такі предмети, які не вибухають. Як от прилетів “шахед” і не вибухнув. Ви ж також приїжджаєте для того, щоб його знешкодити?
Так, це також непоодинокі випадки. Буває таке, що от із 10 “шахедів”, які попали в ціль, два або три можуть не вибухнути. Просто падають і все. Вони можуть навіть і попадати в ціль, але не вибухають із якихось технічних причин. Для цього ми робимо огляд місця події. Ми оглядаємо, що вибухнуло, що саме прилетіло, збираємо доказову базу у вигляді уламків складових частин, потім робимо аналіз і робимо повністю комплексну зачистку даної території для того, щоб зрозуміти скільки було ударів, що вибухнуло, що не вибухнуло, як вони подіяли на дану частину, де можливо знаходяться частини, які вибухнули. Оглядаємо повністю будівлі, лісосмуги, в залежності від того, де даний предмет упав.
Це стосується не тільки “шахедів”, це також стосується і авіабомб, ракет. Буває таке, що, як і “шахеди”, ракети, можуть бути збиті і не вибухнути, їхня бойова частина, із залишками ракети, падає десь там в полі, на вулиці, в містах, в селах. І потім уже ж ми приїжджаємо і проводимо з ними різного роду роботи. Через нашу область пролітає різноманітна кількість ракет. Це і Х-101, і Х-59, і Іскандери.
Як часто вам доводиться виїжджати на знешкодження вибухівки?
Буває по-різному. Буває таке, що кожні атаки, ракетні атаки, атаки безпілотних літальних апаратів, особливо нічні. І вже на день ми готуємося до того, що у нас будуть виклики. Будуть люди знаходити вибухонебезпечні предмети, і ми почнемо виїжджати. Буває таке, що за день у нас по області від 10 до 15, а то й більше викликів на різного роду виявлені вибухонебезпечні предмети.
Скільки у вас груп вибухотехнічних?
У нас зазвичай працює по три групи, які виїжджають. Ну і в залежності від того, які обставини, якщо потрібно залучити більше людей, то залучаємо більше. Буває таке, що об’єднуємо групи для того, щоб якісно і безпечно зробити роботу по локалізації. За нашою статистикою, за фактами застосування засобів артилерійського, ракетного та авіаційного ураження, у нас з початку року було 1436 виїздів.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ