Пахова грижа (кила) Що це за патологія та чому розвивається

Коли частини внутрішніх органів виходять за анатомічні межі до пахового каналу, утворюється пахова грижа (кила). Петлі кишківника та інші анатомічні структури у чоловіків виходять до сім’яного канатику, а у жінок – до ділянки круглої маткової зв’язки

Що це за патологія та чому розвивається

Коли частини внутрішніх органів виходять за анатомічні межі до пахового каналу, утворюється пахова грижа (кила). Петлі кишківника та інші анатомічні структури у чоловіків виходять до сім’яного канатику, а у жінок – до ділянки круглої маткової зв’язки. У представників сильної статі пахова кила формується набагато частіше, ніж у жінок.

Основною причиною формування пахової грижі є послаблення черевної стінки та недостатня еластичність м’язів живота. Цей процес активізується під впливом наступних патологічних факторів:

• надмірне напруження м’язів живота при підйомі важких предметів, фізичному навантаженні;

• часті проблеми з органами шлунково-кишкового тракту, в тому числі закрепи, метеоризм;

• перенесення частих вагітностей з тяжкими пологами;

• надмірна маса тіла та ведення малорухливого способу життя;

• послабшання м’язів внаслідок старіння організму.

Пахова грижа дає про себе знати у вигляді припухлості в районі паху, важкості та болю в області шлунка, ускладненого випорожнення сечового міхура. Появу перших симптомів не варто ігнорувати, щоб уникнути небезпечних ускладнень.

Як діагностувати та лікувати пахову килу

Першу інформацію про утворення пахової грижі лікар може отримати при візуальному дослідженні та пальпації. Припухлість буде чітко окресленою, однак для підтвердження діагнозу варто провести більш глибинну діагностику. Вона включає УЗД малого тазу та черевної порожнини, комп’ютерну томографію, взяття лабораторних аналізів сечі та крові.

Коли діагноз встановлено, можна розпочинати лікування. Консервативна терапія не дає дієвих результатів, тому застосовується хірургічне втручання. Не варто боятись, адже в сучасних умовах операція проводиться за лапароскопічною методикою без відкритих порожнинних розрізів. Доступ до грижових воріт здійснюється через проколи на черевній стінці, в процесі додатково проводиться герніопластика.

Процедура включає наступні етапи:

1. введення обраного варіанту анестезії – загальної або місцевої;

2. виконання декількох проколів на черевних стінках для введення троакарів, мініатюрної відеокамери та джерела світла;

3. повернення зміщених органів до їхніх анатомічних позицій;

4. заведення сітчастого полімерного імпланту та зміцнення грижових воріт за його допомогою;

5. контроль операційного поля та виведення троакарів, накладення на місця проколів лейкопластирної пов’язки або швів.

Герніопластика є важливою складовою лікування пахової грижі, адже дозволяє зміцнити м’язи преса та запобігти повторному утворенню кили. Імплант з полімерного матеріалу легко приймається організмом пацієнта, людина швидко адаптується до нього та відновлює нормальне життя. Завдяки щадному характеру втручання та мінімальному травмуванню тканин, період перебування пацієнта у клініці зводиться до мінімуму, більша частина відновлення проходить в домашніх умовах.

Джерело: сайт bilyak.com.ua

Примітка. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я. Перед застосуванням зверніться за консультацією до лікаря.