Познайомилися у притулку для бездомних: історія подружжя Резніченків із Сум
Зустрілися у будинку для безпритульних, закохалися та розпочали спільне життя. Такою є історія подружжя із Сум – 39-річного Сергія та 20-річної Марії.
Сергій Резніченко допомагає своїй нареченій – Марійці – вбиратися: за дві години в них весілля. Колишні безпритульні нині розпочали нове життя – чоловік влаштувався на роботу, знайшов житло. У 12-метрову кімнату гуртожитку пара переїхала з притулку для бездомних.
“Я з начальником на роботі поговорив, я на металоприйомці працював, він дав мені грошей, я знайшов, зняв кімнату і забрав Машу”, – говорить Сергій.
Чому опинився у притулку, згадувати не хоче. Додає: так склалося життя. Вперше в будинок для бездомних потрапив у 2014-му.
“У мене знайомий поліцейський був. Він сказав: щоб ти по місту не бомжував – поїдеш до притулку. Я прожив там чотири роки, потім поїхав у Харків на заробітки, приїхав звідти, знов не склалося, друзі, туди-сюди, все витратив, знов до притулку пішов”, – розповідає Сергій.
В один із “заїздів” до притулку побачив там Марійку. 18-річна дівчина кілька місяців перебувала у закладі. Говорить, що посварилася з рідними і йти було нікуди.
Як пара Сергій та Марія живуть майже рік. До війни жінка працювала прибиральницею в магазині, у березні роботу втратила. Тож родину нині утримує Сергій. Наречену, говорить чоловік, полюбляє балувати солоденьким, сам зізнається – має пристрасть до читання і вже створив вдома невеличку бібліотеку.
Розписатися молоді вирішили в сумській “Романтиці”. Там, у вестибюлі, завершують останні приготування.
У шлюбному залі – соціальні працівники з притулку, друзі та рідні молодих. Усі прийшли привітати новостворену родину.
Через кілька днів після весілля молодята прийшли до закладу відвідати працівників, друзів – тих, із ким колись мешкали разом. Одноповерховий будинок нині є прихистком для кількох десятків людей. Вдень вони мають працювати, ввечері – повертаються під дах закладу. Тут впродовж кількох років жив Сергій.
“Давно тут не жив. Звик вже в затишній кімнаті. Спав ось тут, на другому ярусі. А тепер сплю на дивані, з дружиною”, – розповідає Сергій.
Притулок для бездомних, а нині – будинок нічного перебування, в Сумах існує із 2007 року. За цей час в ньому мешкала понад тисяча людей. Створили ж родину – і повноцінно повернулися у суспільство – лише Марія та Сергій, говорить соціальна працівниця закладу Тамара Рак.
“Для нас це перемога. Для нашої команди, для нашого закладу. Я не сумніваюся, що в них все вийде. І ми будемо підтримувати їх й надалі”, – говорить вона.
В притулку сподіваються, що невдовзі виникне ще одна сім’я – Романа та Марини. Говорять, що у планах таке навесні.
А Сергій та Марія вже мають плани на майбутнє – це поїздка на море. Чоловік зізнається – ані він, ані Марія ніколи там не були. Тож, додає – поїдуть. Як тільки закінчиться війна.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ