“Пройти по вулиці викликає тахікардію”. Як живуть мешканці прикордонного села Кіндратівка на Сумщині
Постійно під загрозою обстрілу живуть мешканці прикордонного села Кіндратівка на Сумщині, за кілька кілометрів від Росії. Але продовжують робити звичні справи, працюють і виїжджати не збираються.
Майже щодня сюди прилітають ворожі снаряди або чути звуки вибухів, розповідають місцеві жителі.
“Для нас найстрашніше, коли стріляють, летить до нас, ми чуємо ці всі звуки, свист, то ми всі ховаємось”, – розповідає місцева мешканка Мар’яна Свистюр.
“Кожний день прислухаємося, обстріли. Немає такого дня, щоб не бігали по погребах”, – додає Марія Торгачова.
Старосту Кіндратівки Сергія Стрічку журналісти Суспільного застали за покосом трави біля будинку культури. Обстріли обстрілами, а щоденні справи робити треба, каже чоловік. Розповідає, що вчергове Кіндратівку обстріляли 4 травня, о 5:30.
“Прилетіло чотири 120-ті міни, пошкоджені вікна будинку культури і два будинки житлові. І два приходи прийшлись на городи”, – розповідає староста.
Серед пошкоджених – оселя пані Валентини.
“Вибиті вікна. Від вибуху цього прокинулися. Якраз чоловік спав біля цього вікна. На нього не посипалося, воно між вікнами посипалося. Куди ховаться? В погріб заховайся – там завалить, і все тоді”, – розповідає жінка.
Вибите скло в будинку культури поновила місцева агрофірма, у приватних будинках поки закрили плівкою. Також відновлення потребують стадіон, ферма, лікарня, розбиті російськими снарядами за час повномасштабної війни.
Амбулаторію сімейної медицини розбомбили у грудні 2022 року, дивом там не було нікого з працівників, розповідає місцевий лікар Сергій Шаповал.
“Обстріл стався у післяобідню годину, близько 3 години дня. Ми якраз перед цим десь за пів години виїхали обслуговувати виклики, і вже дізналися по факту. Зателефонували, що в амбулаторію влучив снаряд”, – згадує чоловік.
Тепер хворих приймають у приміщенні дитячого садочка. На прийом зараз приходить менше людей, розповідає Сергій Шаповал.
“Люди бояться виходити навіть зі свого подвір’я, якщо вони нікуди не виїхали. Пройти по вулиці викликає в людей таку тахікардію в грудях, бояться люди”, – розповідає лікар.
На медичному обліку в амбулаторії знаходиться близько 800 людей із 1300, які були до російського вторгнення. Більшість дітей вивезли, каже пан Сергій. А ось дорослі виїжджати не поспішають.
“Це треба все кинути, і виїжджати. А в мене робота тут. Але ж війна, з роботою теж важко, знайти її. Ми будемо до останнього, а там побачимо”, – говорить Мар’яна Свистюр.
Марія Торгачова розповідає, що двічі виїздила з села на кілька тижнів.
“А вже ж прийшла весна. Життя продовжується. Треба картопельку садити, треба цибульку садити. Майже все вже посадили, залишилися кавуни й гарбузи”, – розповідає вона.
“Ми робимо свою роботу, хоч під обстрілами, хоч без обстрілів”, – додає місцевий мешканець Анатолій Михайлович.
Близько 20 мешканців Кіндратівки зараз на фронті. Є втрати, нещодавно у селі поховали одного із захисників. У багатьох місцевих за ближнім кордоном залишилися родичі і друзі.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ